90-ті роки ХХ століття

В цьому році село відзначало 300-річчя заснування села Стрільник. З цієї нагоди районна газета “Комунар” за 27 грудня 1990 року присвятила статтю “У спадок нащадкам”, написану кориспондентом Короп Ніною Захрівною, яка в кроткому і стислому змісті зуміла викласти суть і значення краєзнавчої роботи та історії нашого села. 30 грудня 1990 року в клубі села відбувся врочистий ве-чір присвячений 300 річчю заснування села Стрільник. На вечір прийшло май-же все село, від старого до малого, клуб був заповнений повністю. З доповідю про заснування, побут та життя села Стрільник виступив автор історії села пен-сіонер, інвалід війни Кострубей Панас Васильович, який розповів про події та зміни, що відбулися в селі на протязі 300 років. Доповідь була вслухана з вели-кою увагою. Померлих старожилів, які брали участь у відтворені історії посме-ртно вшанували хвилиною мовчання. З привітанням виступили: голова с/Ради Калкатин В.О., голов к-пу Байдак М.М., парторг к-пу Нежбірський І.І. та пред-ставник рапо, які привітали автора історії та населення села з 300-річчям засну-вання села Стрільник. Автор історії Кострубей П.В. був нагороджений грамо-тою і цінним подарунком, а селу представник рапо І.Т. Карлащук подарував кольоровий телевізор “Електрон”, який тут же був переданий неповно-середній школі для учнів. Закінчився вечір концертом, який дали аматори Шаргородсь-кого будинку культури та фольклорний ансамбль. Вечір відбувся врочисто, гарно і весело.

1990 рік був щедрий на урожай хлібів та інших с/г культур, але для лю-дей цей рік був не легким. Він був роком бурхливим політичних дискусій, скла-дних економічних і національних процесів, внаслідок чого настало на прилав-ках магазинів продуктів і промислових товарів. Внаслідок перестройки, яка по-чалася в 1985 р. порушилися зв’язки між республіками, нестача промислових товарів, на які збільшилися ціни. Стара адміністративно-бюрократична система не хотіла поступитися демократизації і всіляко чинила її опір. Партійній еліті було обрізановсі привілеї і вона почала виходити з партії, почала шкодити і ви-ступати проти перебудови. Підняли голову націоналісти, виникла ворожнеча між різними національностями, що призвело до збройних сутичок в Азербайд-жані і Вірменії, Молдавії, Прибалтиці та в інших регіонах країни. Почався роз-кол на окремі частини. Відкрили кордони і продукти і товари почали вивозити-ся за кордон, появи і ще більше розвинулася спекуляція. Частину продуктів гноїли, спалювали, закопували в землю аби нашкодити і зірвати перебудову. Утворився чорний ринок, сталося велике накопичення грошей. Настала інфля-ція грошей, тобто стало більше грошей, чим вироблено продуктів і товарів, на-став на деякі товари дефіцит. Для забезпечення населення товарами першого попиту було в 1988-1989 роках уведено картки на сахар, мило і стіральні поро-шки. Картки себе виправдали тому, що кожний у будь-яякий час міг одержати товар зазнчений у карточці. В 1990 році настав дефицит на всі товарами, тому з 1 листопада 1990 року введено купони, на яких було вибиті грошові одиниці в 1 крб, 3 крб, 5 крб, 10 крб. Їх завірали і видавали установи чи підприємства своїм працюючим, а пенсіонерам видавали поштові відділення, де одержували вони пенсію. Купони видавалося 70 % від зарлати чи пенсії разом з грішми. Коли людина приходила в магазин і купувала на певну суму товар, то на цюю суму відрізувалися купони. Без купонівпродавалися хлібо-булочні вироби, то-вари, які коштували до 50 копійок та у сфері обслуговуання /кафе, столови/. Всі ті, які ніде не працювали і не одержували пенсії, купонів не одержали. Так було нанесено удар по спекулянтах, туніядцях та ледарях. Але дефіцит товарів не зменшився, так саме були великі черги. Молоді, сильніші захоплювали черги, розбирали товари, продукти, а пенсіонерам та ветеранам залишалися на руках лише купони. Почалося життя за правилом: “Хто раніше встав – той і штани вбрав.” Скоро черги перетворилися в натовп людей, де не можна встановити хто перший, а хто крайній, тут стало правилом: “Хто дужчий, то лучший”. І коли в таку товпу попадала стара людина, то її могли повалити, потоптати ногами і на цьому її базар закінчувався. В чому причина такого безладдя? Цьому нас навчила адміністративно-бюрократична влада, вона нас зробила звіроподібними бе ніякої моралі, гуманності і милосердя, ми стали звіроподіб-ні, які у любий час можемо накинутися один на одного і перегризти йому горло, щоб першому захопити і видерти найбільший для себе кусок. Другою причиною – це невіра в завтрашній день, пішли чутки, що все буде дорогим, що скоро будуть міняти гроші. Це все привело до того, що як привезуть муку то робирають мішками, макарани корбками, сіль цілими пачками і виходить, що в одних горище тріщить від продуктів і товарів, в других немає нічого. При такій свідомості людей, ми дефіциту не позбудемося ніколи і це може привести до голодування, але не всіх, лише тих, які не зуміли зробити запасу продуктів, а це в більшості пенсіонери, ветерани, інваліди та інший знесилений люд. Отак закінчився 1990 рік.

Тепер повернемось до подійсуто сільських та колгоспних. В 1990 році в с Стрільниках було 544 двори, в яких проживало 1258 чл. в с Лопатинцях було 220 дворів і проживало 410 чл. Разом по Стрільницькій с/Раді числилося 1868 чл., з них 1564 колгоспників і з них лише 534 трудоспособних. Із загального чи-сла жителів в 1990 році було 670 пенсіонерів, одержували 61000 крб пенсії в місяць. В цьому році збільшено пенсії колгоспникам від 70 крб до 85-100 крб, інвалідам збільшено від 100 крб до 250-380 крб. В цьому році по Стрільницькій с/Раді народилося 28 дітей, з них в с Стрільниках – 23, 11 хлопчиків і 12 дівча-ток, в с Лопатинцях – 5, 3 хлопчики і 2 дівчинки. Померло по Стрільницькій с/Раді – 36 чл., з них с Стрільниках – 20 чл. і в с Лопатинцях – 16 чл. Одружи-лося по Стрільницькій с/Раді 7 пар, з них залишилося в к-пі 3 парі. З Стрільни-цької неповно-середньої школи  випущено 22 учні, з яких в колгоспі залишило-ся 9 учнів, решта виїхали в місто. В к-пі було 4018 га землі, 370 га лісу і 80 га саду. В к-пі була організовано орендно-відносна праця. Працюючі к-ки протя-гом року за працю одержували аванс, а в кінці року підбивалися підсумки ро-боти за рік і на основі виробленої продукції вівся остаточний розрахунок з кол-госпниками. Колгоспники займалися вирощенням зернових, техніних культур та тваринництвом. 534 працездатних к-ки виробили за 1990 рік 88000 людино-дні, кожний людинодень оплачувався 7 крб 54 коп. Середня зарплата к-ка ста-новила 175 крб. В колгоспі вирощено 57493 цнт зернових по 38,4 цнт з га, цу-крових буряків вирощено 99557 цнт по 225 цнт з га. По району к-п зайняв сере-дні і останні місця. Колгосп продав державі 21247 ц зерна 99557 цнт цукрово-го буряка. Крім вирощення зернових та технічних культур, колгоспники займа-лися тваринництвом. В к-пі було дві фермі, в якій налічувалося 1950 шт тварин, з них було 520 дійних, від яких надоєно 13653 цнт молока по 2627 кг на корову. Кращими доярками цього року були: Форманюк Г., яка надоїла по з267 кг на корову і виконала планове завдання на 120 %, Галуза М. надоїла по 3055 кг на корову, 109 % виконання планового завдання, Швець І. надоїла 2916 кг, 108 % . Державі здано 13356 цнт молока. Свиноферма мала на утримані 1220 шт сви-ней, кращою свинаркою була Шевчук Галина, яка виростила по 19 поросят від кожної закріпленої за нею свиноматки. М’яса державі здано 1928 цнт, яєць 1900 шт. Одержано в к-пі 19 цнт риби, 17 цнт меду, 19 цнт вовни. В к-пі було 81 га саду з якого зібрано 7191 цнт фруктів, з огороду зібрано 2624 цнт овочів, за реалізацію яких одержано 20000 крб преміальних. Для виконання робіт та обслуговування к-го виробництва, в к-пі було: 37 тракторів, з них 19 колісних 18 гусеничних, 9зернових комбайни, 2 кукурудзяних комбайни, 2 бурякозбира-льних, 3 гичкорізи і 2 силосних агрегати. Всі ції механізми обслуговували 83 механізжатори. В к-пі було 36  грузових та 3 легкових машин, які обслуговува-ли 44 шофери. Трудівники к-пу зуміли піднести врожайність зернових. На збо-рах при відчиті голови к-пу було відзначено кращих трудівників к-пу: доярки Форманюк Г., Галуза М., Швець І., свинарка Шевчук Г., комбайнер Романець В., який зібрав 243 га зернових і намолотив 1016 т зерна, шофери Верес М.М. перевіз 1120 цнт зерна, Верес М.В. перевіз 750 т зерна, тракторист Верес В.М. скосив косаркою 290 га зернових. Але організатори виробництва та спеціалісти с/г, очолювали голова к-пу Байдак М.М. та парторг к-пу Нежбірський І.І. не впроваджували в життя нові форми організації оплати праці і через цю пасив-ність к-п не виконав планових завдань. Колгосп заборгував державі 51000 цнт ц/буряка, 300000 крб короткострокових крндитів і 182000 крб довгострокових, що разом становить 482000 крб. Дохід к-пу цього року становить 912000 крб, витрати 825000. Рентабільність по к-пу становить 0,44, по рослинництву плюс 158, а по тваринництву мінус 2,4. Правління к-пу, яке очолює 10 років голова к-пу Байдак М.М. в соціальній та культурній сфері нічого не зробило, не має будинка бита/який знаходиться в аварійному стані/. В аварійномустані знахо-диться баня, поржавіли труби, не висипана дорога, відстійної ями і вода, яка виливається на дорогу зруйнувала її, якою не пройти ні проїхати. Дорогу зро-били поза баню, що грозить обвалу бані. По саду є висипаних кілька вулиць, але це зроблено за рахунок самих колгоспників, які давали по 100 крб. з хати. В цьому році продовжувалось будівництво водопроводу, частково було продов-жувалось будівництво водопроводу, частково було пропущено по селу воду, але не стало у свердловині води і водопровід перестав діяти. На 1991 рік плану-ють зробити на окраєні села нову свердловину там же буде поставлено башту. В цьму році побудовано пожарне приміщення на суму 3400 крб та придбано пожарну машину. Почалося будівництво нової школи для спільного навчання сіл Стрільники та Лопатинець. В будинку механізатора є столова, яка в сезонні роботи забезпечує гарячими обідами к-в. Профсоюз к-пу цього року оздорив у санаторіях та курортах 18 колгоспників. Для обслуговування населення сіл к-пу на території с/Ради працювало дві школи: Стрільницька неповно-середня, в якій навчалося 112 учнів та Лопатинецька, де навчалося 11 учнів,їх навчали 16 вчителів. Колгоспники та учнів сіл в своєму розпоряджнні мали три бібліотеки: Стрільницька з фондом 9800 книжок, Стрільницька шкільна з фондом 8600 книжок та 3500 підручників, та Лопатинецька з фондом 8300 книжок. При Стрільницькій школі працювала їдальня, яку забезпечувала продуктами к-п, в ній харчувалися школа і дитячі яслі. Населення сіл обслуговували чотири мага-зини: в Стрільниках – промтоварний, продуктовий і господарський, в Лопатин-цях – змішаний. Села регулярно забезпечувалося хлібо-булочними виробами та іншими продуктами. В Стрільниках працював аварійний “Будинок бита”, який уже більше чотирох років ніхто не ремонтував, хоча тут є 4 господарі – це го-лова к-пу, голова с/Ради, начальник бита та голова Рахнянського сільпо, які орендують це приміщення. На території к-пу є будинок культури в с Лопатин-цях та клуб в с Стрільниках в яких крім танців та кіно нічого не робиться. В се-лах працювало два медичних пункти. Стрільницьким медичним пунктом заві-дує Кондратюк Микола, який працює разом з своєю дружиною фельдшерем Тамілою Максимівною. Це подружжя трудолюбиве, яке в селі користується любов’ю і повагою односельчан. Таміла Максимівна доглядає за здоров’ям дітей та їх матерів, Микола Григорович найбільше уділяє уваги пенсіонерам, ветеранам та інвалідам війни, які йому за це дуже вдячні. Миколу Григоровича можна зустріти в будь-яку погоду, в будь-який час доби, який поспішає на до-помогу хворим і немічним людям. А тому люди в селі дуже вдячні йому за таку трудну не регламентовану, але таку потрібну людям працю. В с Стрільниках працють подружжя Кондратюків уже 32 роки і за цей час ніхто на них немав скарг чи нарікань. В с Стрільниках працювало поштове відділеня та ощадкаса, які обслуговували три працівники та п’ять поштарів. Населення сіл в 1990 році виписувало 30133 газет і 1587 журналів. Ощадкаса в 1990 році мала 1357 вкла-дчиків, зберігали в касі 2901126 крб. Населення обслуговував автобус, який щоденно приходив у с Стрільники о 8 годині ранку і о 15 годині дня, по марш-руту: Лопатинці-Стрільники-Мала Деребчинка-Шаргород і навпаки. При пош-товому відділенні працювала АТС, яка обслуговувала організації та службові особи сіл Стрільник та Лопатинець, для цього було встановлено 50 телефонів. Села радіофіковані. В обох селах було 597 радіоточок. Населення в своєму власному користуванні мало: по сСтрільниках 38 легкових машин і 13 мотоци-кли, по Лопатинцях – 13 легкових машин і 13 мотоциклів. В к-в було приблиз-но 580 телевізори, до 300 холодильників, до 500 газових плит, до 250 пральних машин та багато інших радіо- та електроприладів. В обох селах було понад 100 велосипедів. В селі працювала з перебоями баня, яка два рази закривалася на ремонт, але так її ніхто не ремонтував вона потребує капітального ремонту.

1991 рік. ВСТУП

В 1991році відбулися великі зміни і перетворення, які лягли важким тя-гарем на населення на населення України і села. Рік почався талонною та кар-точною системою, чергами біля магазинів та нестачою продуктів і промисло-вих товарів. З метою ліквідації на чесно надбаних грошей, з 23 по 25 січня було проведено обмін копюр по 50-100 крб на нові гроші, випуску 1991 року. було створено комісію, яка провіраючи приймала гроші накопичені в населення. Але цей обмін мало вдарив по мафії та спекуляції, яка вбільшості свої гроші обмі-няла на валюту та дорогі речі. 31 січня було уведено 5% процентний податок на купівлю товарів у магазинах, тобто при покупці товару на 1 крб потрібно доп-лачувати 5 коп. 2 квітня було підвищено ціни на товари 2-3 рази. Наприклад: з 28 коп до 70 коп, м’ясо з 2 крб до 7 крб, молоко з 28 коп – 50 коп, сахар 90 коп – 2 крб 10 коп. Підвищення цін в магазині вплинуло на ціни на базарі, ціни ста-ли вільними і дійшло до того, що м’ясо до осіні стало по 30 крб за 1 кг, сало по 20 – 25 крб за 1 кг, а в містах ціни ще стали вищими, коли в нас ковбаса кошту-вала 30 – 37 крб, то в Москві – 162 крб. Картопля в Одесі 5 крб за кг, то в Моск-ві 10 крб за кг. Внаслідок збільшення цін погіршало життя населення, почалися забастовки шахтарів, зупинялася промисловість, зменшилося постачання теп-лової та електричної енергії. 17 березня відбувся референдум за самостійність України в економічному Союзі, але змін ніяких не відбулося.

1 липня було відмінено купони покупця. Було дозволено виїзд за кордон з метою торгівлі. І за один місяць з магазинів України було вивезено в Польщу, Венгрію, Румунію, Турцію та другі держави. На пропускних пунктах кордону, було скопичено щоденно машин довжиною 16 – 20 км, які вивозили з України все, що попадало під руку. І лише тоді, коли все було вивезено. Рада Міністрів України видала постанову на захист республіканського ринку було заборонено вивіз продуктів за межі України. Було перекрито дороги міліцейськими поста-ми. Було знову уведено щомісячну купонну систему, але вже не було що купу-вати. Магазини були пусті, а чорний ринок був не доступний своїми цінами. Радгоспи і колгоспи почали відмовлятися від поставок зерна державі. Було не здано 17 міл. тон зерна державі. Були випадки знищення врожаю, спалення, висипання зерна в річку. Рвалися зв’язки між бувшими республіками, зменшу-валося промислове виробництво, зменшилися поставки продуктів і товарів у магазини.

З 19 по 21 серпня в Москві відбувся державний переворот /заколот/. У Москву було введено війська. Проти виступило населення Москви, яке очолив президент Росії Б. Єльцин. До них приєдналися введені війська і заколот було придушено. В заколоті загинуло три чоловіки.

24 серпня Верховна Рада України прийняла Акт про самостійну і незале-жну Україну як ДЕРЖАВИ. В цей же момент по всьому Союзу було ліквідова-но Комуністичну партію, як таку, що брала участь у Державному заколоті. Всі приміщення та господарства КПРС були закриті, опечатані і передані місцевим Радам. У Москві відбувся демонтаж пам’ятник Дзержинського, в Києві – мону-мент Жовтневої революції, у Львові – пам’ятник Леніна. Далі іде підготовка до референдуму за утвердження АКТА незалежнсті УКРАЇНИ як ДЕРЖАВИ та вибори президента УКРАЇНИ. На президента України висунолось 92 кандида-ти, але при збиранні підписів залишилося 6 кандидатів. 1 грудня за АКТ неза-лежності по Україні проголосували 90,32 % від усього населення, що брало участь у голосіванні. По виборах президента на пост якого лишилося 6 чоловік проголосували так: Гриньов Б.Б. – 4,17 %, Кравчук Л.М. – 61,59 %, Лукяненко Л.Г. – 4,49 %, Табурянський Л.І. – 0,57 %, Чорновіл В.М. – 23,27 % і Юхновсь-кий І.Р. – 1,57 %. У нашому селі брало участь у референдумі 961 чоловік, за АКТА незалежнсті проголосували 951 чоловік, або 96 %. За президента прого-лосували Гриньов Б.Б. – 5 чоловік, Кравчук Л.М. – 803 чоловік, Лукяненко Л.Г. – 24 чоловік, Табурянський Л.І. – 2 чоловік, Чорновіл В.М. – 69, чоловік і Юх-новський І.Р. – 14 чоловік. Більшістю голосів президентом України обрано Кравчука Леоніда Макаровича.

8 грудня в столиці Білорусії Мінську зібралися президент України Л.М. Кравчук, президент Росії Б.М. Єльцин і голова Верхоної Ради Білорусії С. Шу-шкевич, які ліквідували між собою союзний договір 1922 року і створили Но-вий Союз, який назвали “Співдружність незалжних Держав” /СНД/. Також про-голошено, що до цього Союзу можуть приєднуватисябажаючі республіки був-шого Союзу, а також держави, що не входили в Союз. Всі Середньоазіатські республіки зібралися для обговорення про вступ їх у новостворений Союз СНД. 8 грудня в Алма-Ату приїхали керівники трьох держав СНД, де до них приєдналося ще 8 Середньоазіатських держав. 25 грудня президент СРСР Гор-бачов М.С. зняв з себе повноваження президента. 30 грудня в день 69-річчя  СРСР зібралися в Мінську керівники її самостійних держав і підписали угоду про створення СНД та ліквідацію СРСР. Крім загальнодержавних подій були події, які відбивалися в межах селах. В 1991 році по окраїні села почали прово-дити  з с Рахнів на с Деребчин високовольтну лінію, призначення якої було не відоме. Після того як була розібрана головою к-пу Байдаком М.М. церква, те-риторія її була перетворена на проїздний двір, через який їздили трактори, ма-шини, підводи, хто куди хотів ходив і їздив. Я, 25 січня 1991 року написав і подав на сесію с/Ради заяву, щоб територію бувшої церкви обгородити штахе-тами, на місці церкви поставити хрест і організувати на Пасху посвяту пасок.

Керівники села з мого задуму посміхнулися і ніякого рішення не прийня-ли. Але я на цьому не зупинився, вибрав час, коли голова к-пу поїхав на відпо-чинок, підійшов до замісника голови к-пу Нежбірського І.І. і він виписав шта-хети, стовпці і матеріал на хреста, а Павлюк І.А. відтягував, то матеріалу немає то робочі заняті. 1 квітня було організовано суботник по прибиранню території  голова с/Ради побачив, що посвята пасок таки відбудеться, пішов сам на к-п і через годину було завезено штахети, зробили хреста і виділено було 2 автома-шини і трактор, які брали участь на суботнику. На суботник вийшло 75 чоловік і жінок, 1-2 квітня вся територія була прибрана, оббита штахетами на місці цер-кви було закопано хреста до якого приставили ікону Божої Матері, прикрасив-ши їх вінком та рушниками, так закінчилася підготовка до свята ПАСХИ. З джуринським батюшкою було договорино, що після посвяти пасок в селі Лопа-тинцях, посвятит паски в с Стрільниках. Всьому селу було об’явлено, що в не-ділю 7 квітня відбудиться посвята пасок на території бувшої церкви. 7 квітня, о 8 годині ранку, все село в кольровому вбрані, від старого до молого, пішли до бувшої церкви, увійшовши на територію хрестилися із сльозами на очах цілу-вали образ Матір Божої і дякували тим хто організувати цей святковий ДЕНЬ. Всі прихожани розташувалися кільцем навколо підмурку бувшої церкви, по-клавши поперед себе паски, позасвічували свічки поклавши все те, що принес-ли для посвяти. О 9 годині прибув батюшка з півчами, хоругвами і почав обхід і посвяту пасок. Після посвяти пасок батюшка виступив біля хреста і всіх при-хожан привітав “ХРЕСТОС ВОСКРЕС” і йому відповіли “ВОІСТИНУ ВОСК-РЕС”, подякувавши батюшці всі пішли по домівках споживати посвячене. А далі протягом трьох днів приходили на території церкви молоді і пристарілі, співали пісень, водили хороводи, відтворюючи пасхальні традиції наших бать-ків і дідів. Так вперше 7 квітня 1991 року проведено свято Пасхи після закриття церкви. Цього року 13 квітня трудівники бригади с Лопатинець на своїх зборах прийняли рішення про відєднання їх бригади від Стрільницького к-пу ім. Ко-цюбинського і утворити окреме гсподарство в с Лопатинцях. 21 квітня збори уповноважених спільного к-пу прийняли рішення про розєднання господарств с Стрільник і с Лопатинець. 25 квітня установчі збори с Лопатинець вирішили відновити колгосп і присвоїли йому ім’я Коцюбинського. Головою новоутворе-ного к-пу було обрано бувшого замісника голови к-пу Нежбірського І.І. 27 кві-тня збори уповноважених с Стрільник затвердили нове гсподарство, яке назва-ли іменем 1 Травня, головою к-пу поновлено Байдака М.М. До 1991 року істо-рія писалася за к-п ім Коцюбинського, який об’єднував два села с Стрільники і с Лопатинці. З 1991 року історія буде висвітлювати життя і побут с Стрільник та його к-пу ім 1 Травня. В 1991 році в с Стрільниках було 520 дворів з населе-нням 1228 чл. з них: 541 чоловік і 117 жінок, з цього числа 183 підлітки, з них 113 учнів. Працездатних в селі було 443 чоловік і жінок, непрацездатних 785, з них пенсіонерів 602 чол., яким пенсія збільшилася до 400 крб плюс 400 купо-нів, а інвалідам до 1270 крб плюс 427 купонів. В цьому році в с Стрільниках народилося 9 дітей з них: 3 хлопчики і 6 дівчаток. В селі померло 23 з них: 11 чоловік і 12 жінок. Одружилося в селі 12 пар з яких 6 пар залишилося в селі. З Стрільницької школи випущено 22 учні, з яких в селі залишилося 9. В к-пі 1 Травня було 2126 га землі, з них: орної 1835 га, саду 71 га, лісу206 га, сіножаті 20 га, пасовища 7 га. Організація праці була орендно-колективна. Всіх працез-датних в к-пі було 377 чол., з них: в рослиництві 184 чол, у тваринництві 193 чол. К-ки виробили 123656 людинодні, оплата одного дня 11,57 крб. Середня заробітня плата 1110 крб. Витрачено на оплату праці 1443748 крб. В к-пі виро-щено зернових 20194 цнт., по 24,3 цнт. з га, цукрових буряків 55373 цнт, по 370,4 цнт з га. Колгосп продав державі: 6218 цнт зерна, 55373 цнт цукрових буряків. В к-пі було 3 ферми: ВРХ на якій було1854 шт з них 276 дійних корів, свиноферма 793 шт свиней, вівцеферма 550 шт.овець, 70 шт коней. Надоєно молока 9719 цнт. Здано державі 8619 цнт молока, 145,4 цнт. м’яса, 9,5 цнт ри-би, 10 цнт вовни. Зібрано фруктів 756 цнт по 11 цнт з га овочів 1826 цнт по 144 цнт з га. Для виконання робіт в к-пі було 28 тракторів з них: 13 гусеничних і 15 колісних, 3 зернових комбайни, 2 ц/бурячних, 2 кукурудзяних, 2 силосних, 2 гичкозбиральних. Всі ці механізми обслуговували 36 шоферів. Організатори виробництва, спеціалісти с/г, які очолював голова к-пу Байдак М.М. не впрова-джували в життя нові форми організації та оплати праці колгосп планові завда-ння на 1991 р. не виконав. К-п мав заборгованість 1120000 крб з них 940000 крб короткосрочних і 182000 крб довгосрочних кредитів. Дохід за рік к-п має 808000 крб. Витрачено за рік 320700 крб рентабільністю рослинництву 53,9 і по тваринництву 6,9. За 12 років к-п, який очолював Байдак М.М. нічого не зробив в соціально-культурні сфері не побудовано будинку культури, школи, завалив-ся будинок побуту, закрито баню, якій після 33 річної роботи потрібний капіта-льний ремонт, не висипана дорога до бані, завалив церкву. Уже третій рік “Ідей” будівництво школи і в 1991 році затрачено 123000 крб і нічого не зроб-лено. В цьому році закуплено техніки, якої ніде не видно. На працюючих к-в правління к-пу щорічно накладає “ЯРМО” панщини – це доведення кожному виробити мінімум днів, які були не посилі трудівникам. В 1991 році 57 чоловік не виробили мінімум і не видали стимулу зерна, не вироблені дні і не зарахува-ли в стаж роботи 1991 рік. Яку ж запланувало правління “ПАНЩИНУ” колгос-пникам на 1992 рік: трактористу на гусеничному тракторі 230 днів, на колісно-му 250 днів, на Т-150 і К-700 240 днів, шоферови 250 днів, комбайнерові 240 днів, буд. бригаді 250 днів, шоферови 250 днів, жінкам до 50 років 160 днів, після 50 років 90 днів, на кінно-ручних роботах 220 днів. З цього, як ви бачите кожний колгоспник, щороку був на примусову працю. Чому ж так, що людей примушували іти на роботу? Тому, що панувала зрівнялівка ходив на роботу, а чи зробив, що ніхто не питав, зарплата ішла, а продуктивність праці надала. А як би збільшити зарплату і плати за роботу, а не за вихід на роботу тоді б люди-на сама б прийшла проситися на роботу. О так рік від року людям, не виконува-ли мнімуму, не давали стимулу, не враховували їх роботи в стаж, то як ці люди могли іти дурно працювати в колгосп? В к-пі був будинок механізатора, це фа-ктично столова, яка під час сезонних робіт забезпечує к-ків горячими обідами. В селі було дві бібліотеки: сільська з фондом 7788 книг та шкільна з фондом 8700 книжок і 3600 підручників і методичної л-ри. При школі працювала за ра-хунок к-пу столова, яка забеспечувала учнів, вчителів та дошкільнят, які пере-                      бували в яслях горячими обідами. Населення села обслуговували три магазини: промтоварний, продуктовий та господарський, які обслуговували три продав             ців. Обслуговування в цьому році було погане, високі ціни, недостатнє постача-ння товарів, продуктів, дефицит товарів, що супроводилися правилом: “Хто ра-ньше встав, то і штани вбрав, або “Хто дужчий, той лучший”, а пристарілі, ве-терани та інваліди лишалися поза увагою. В магазинах не було куточків ветера-на, не було виконано постанови районної Ради про виділення 10 % товарів по-ступаючих в магазини для пристарілих, ветеранів та інвалідів. З 1991 року оде-ржали 4 пайки з промтоварного І пару носків і з господарського І пачку праль-ного порошка. В селі працював клуб, в якому демонстрували кіно та відбували-ся танці, інших виступів не було. В селі працював медичний пункт, яким заві-дував фельдшер Кондратюк М.Г. з своєю дружиною акушеркою Тамілою М. Працюють в селі уже 33 роки, подружжя трудолюбиве, в селі користувалося авторитетом і повагою. Миколу Григоровича можна було зустріти в любу пого-ду, в любий час суток, який поспішав на допомогу хворим і немічним людям, а тому люди села були вдячні йому за таку трудну і не регламентовану працю. В селі працювало поштове відділення, яке обслуговувало 6 чоловік. Внаслідок то-го, що ціни на пресу підвищилися, населення села села виписало: 1213 газет і 160 журналів. Ощадкаса в цьому році мала 1536 вкладчиків, які зберігали по-над 3 млн крб. Населення села обслуговував автобус, який щоденно приходив у село о 8 год ранку і о 15 год дня по маршруту: с Лопатинці-Стрільники-Мала Деребчинка- Шаргород і навпаки. При поштовому відділенні працювала АТС, яка обслуговувала 50 телефонів сіл Стрільник і Лопатинець. В селі було 450 ра-діоточок. Населення у своєму власному користуванні мало: до 360 телевізорів, до 200 холодильників, 237 газових плит, більше 100 шт пральних машин та ін-ших радіо-технічних приладів. Баня внаслідок аварійності працювала з перебо-ями, а в грудні м-ці була зовсім закрита. Колгоспна профспілка цього року оз-доровила 14 колгоспників у санаторіях України.

 

1992 РІК.

1992 рік почався лібералізацією на товари і продукти, планувалося під-вищити ціни в 2-5 раз. З 2 січня всі ставки, що фінансувалися з державного бю-джету підвищилися на 100 %. З 2 січня збільшилися ціни на продовольчі това-ри:хліб 60 коп став 1,80 крб цукор з 2,1 крб – 7 крб, горілка 10 крб – 40 крб, м’ясо 80 – 120 крб, сало 50 крб, ковбаса 100 – 160 крб, масло 25 крб. Ціни стали рости поминутно, на деякі товари ціни збільшилися в 10 – 100 разів, а прилавки магазинів, як були пустими так і залишилися. Щоб захистити хоч ті продукти і товари, що ще залишилися було введено з 10 січня купони багаторазового ви-користання, які замінили гроші, але їх зразу використання, які замінили гроші, але їх зразу давали 25 %  від ставки чи пенсії, не більше 200 – 400 купонів, а ре-шту карбованцями. За карбованці можна їхати на транспорті, за їжу, за газ, за електрику, паливо, а за покупку товарів і продуктів платили купонами. Купони мали форму грошей у копюрах: 1 кп., 3 кп., 5-10-25-100 купонів. Купони були без номерів і серій. Зарплата і пенсія були підвищені до 400-600 купонів, а про-житочний рівень дійшов до 2500 куп. На промислові товари ціни почали рости: відро коштувало 100-120 крб, штани – 400-600 кп, костюм – 5-7 тисяч кп. За лютий м-ць дали зарплати і пенсію 50 %  купонами 50 % крб. З січня м-ця по-чала формуватися Українська армія. Всі війська, бувшого СРСР, які були роз-ташовані на території України прийняли присягу служити Україні і підкоряти-ся її президенту Л. Кравчуку. З 1 липня уведено нові купони випуску 1992 ро-ку, які уже мали державні номера і серію появилися копюри: 100-200-500-1000 куп. Уведено вільні ціни на промислові та продовольчі товари. Ціни почали ро-сти погодинно в 10-100 і більше разів /див. Наклейки цін/.12 листопада почала-ся грошова реформа, було уведено нову грошову одиницю – карбованець. Ку-пон набуає всіх ознак справжньої грошової одиниці і виконує всі грошові фу-нкції. Купон стає настоящою грошовою одиницею в перехідний перехідний період між уведенням гривни. Суть реформи полягає в тому, що виключався з обігу в межах України колишнього, а тепер російського рубля, якого замінив український карбованець-купон, який відноситься 1 руб до 1,4 – 1,45 куп. В с Стрільниках 15 лютого відбулися к-ні відчутні збори, перетворилися у збори перевиборчі. Збори к-пу піддали критиці і викритю махінацій голови к-пу Бай-дака М.М. та його правління, які розбазарили гроші і матеріали призначений на будівництво школи, яку будували 3 роки і не побудували. Головою к-пу було присвоєно дві легкові машини. І в кінці голова к-пу Байдак М.М. та ветфельд-шер Боршош І.І. хотіли безцінно приватизувати к-ний будинок призначений для спеціалістів с/господарства, пощитавши його, як зношеним. Збори було пе-ренесено 19 лютого. 19 лютого відбулися виборчі збори, які звільнили з голови к-пу Байдака М.М. і рішили все незаконноприсвоєно ним повернути к-ві і вий-ти з будинку в якому він до цього часу жив. Головою к-пу було обрано бувшо-го старшого агронома к-пу Хитрука Володимира Григоровича, а агрономом Маліцького Петра Семеновича. Байдак М.М. погодився з рішенням зборів, але поїхав у район, де правила вся бувша партократія, приїхав і відказвся від усіх рішень зборів. Сам із сім’єю встроївся на роботу в с Рахнах і щоденно, колгосп-ними легковиками з жінкою та сином  їздить на роботу. Байдак М.М. почав ви-магати від колгоспу гроші, які нібито заплатив у 1990 р. замісті 26000 крб пове-рнути 260000 куп.

7 березня відбулися сільські збори по питаннях: 1. Затвердження продав-ців сільських магазинів. 2. Про будівництво церкви. Було звільнено продавців промтоварного магазину Кострубей О.М. та Стефанишину Т.Ф., які пішли на пенсію, на їх місце призначено Чорній Л.В. Начальником будівництва церкви в с стрільниках було вибрано Меленя Василя Ів., помічником – Кострубея Пана-са Вас., касира – Пікулу Павла К. Протягом 1992 року було зібрано на будівни-цтво церкви 461075 куп, було побудованостіни церкви та зварено купол церкви і витрачено на будівництво 338962 куп. Колгосп 1 Травня, який очолив Хитрук В.Г. взяв на себе забезпечення будівництво церкви будівельними матеріалами. Добре віднеслося до будівництва населення села, яке внесло свої пожертвуван-ня і відробило на будівництві 1160 виходи дні. 22 листопада відбулися к-і збо-ри, на яких к-п 1 Травня перетворено с/г підприємство, яке зберегло свою назву і керівником якого залишився Хитрук В.Г. Бувший голова к-пу Байдак М.М. подав к-п на районний суд, який при підтримці районної партократії присуджує йому к-ну хату. Підприємство дає касацію на обласний суд, який відміняє ріше-ння районного суду, а районний суд призначив переглянути справу вдруге 2 бе-резня 1993 року. В кінці 1992 року дуже збільшилися ціни, коли хлібина вес-ною коштувала 1,8 куп, у серпні 5 куп, то в грудні 50 купонів. Про ціни дивися на наклеїні на слідуючій сторінці.

В 1992 році в с Стрільниках було 508 дворів з населенням 1194 чл. з них: 509 чол. і 685 жінок, з них 358 працездатних, 700 пенсіонерів, 200 підлітків, з яких 80 учнів. В цьому році народилося 17 дітей, з них 9 хлопчиків і 8 дівчаток. Одружилося в селі 4 пари. Протягом року померло 8 чол. 16 жінок. З початоку року 1 млн пенсії то на кінець року 3 млн купонів. У с/господарському підпри-ємстві ім 1 Травня було 2126 га землі з них 1737 га ріллі, 71 га саду, 206 га сі-ножаті, 7 га псовищ, 3,3 ставків. Протягом року населення села займалося ріль-ництвом і тваринництвом, в якому брало участь 358 чол. За 1992 рік вироблено 4104000 людинодні, кожний день оплачувався по 129,43 куп., а середня місячна зарплата становила 3592 куп. Всього витрачено на оплату праці 14104000 куп. Організація праці була орендно-колективна. В цьому році в підприємстві виро-щено 14799 цнт зернових 30,6 цнт з га 42558 цнт ц/буряків по 170 цнт з га. Про-дано державі 9299 цнт зернових і 42558 цнт ц/буряків. Другою галузю було тваринництво, в якому було 1065 ВРХ, з них: 276 корів і 309 нетелів, 606 шт свиней, 459 овець, 85 коней, 67 бджолосімей. Надоєно молока5835 цнт настри-жено вовни 8,91 цнт зібрано, 5174 цнт фруктів, 891 цнт овочів. До виконання робіт у підприємстві було 31 трактор з яких: 17 колісних, 14 гусеничних, 6 зер-нових комбайни, 2 бурякових, 2 кукурудзяних, 3 силосних, з гичкорізи, які об-слуговували 45 механізатори. Для обслуговування господарства було 35 грузо-вих машин і одна легкова, їх обслуговування було 38 шоферів. Підприємство в цьому році мало дохід 27192000 куп. З них витрачено 21149000 куп. Побудова-но водопровід та водонапірну башту на суму 213947 куп., реставровано буди-нок під побут і госп. магазин на суму 23188 куп, виділено на будівництво цер-кви 257752 куп. В с Стрільниках працювала неповно-середня школа в якій на-вчалося 80 учнів. В селі працювало дві бібліотеки: сільська з фондом 18000 книжок, шкільна бібліотека з фондом 13940 примірників, з яких 6780 підруч-ників та методичної л-ри. Всі вчителі та учні забезпечені безплатним користу-ванням. При школі працювала їдальня, яка за рахунок підприємства обезпечу-вала обідами вчителів та учнів. Населення села обслуговували три магазини: продуктовий, промтоварний та господарський. Внаслідок дефициту та нестачі товарів і піднесення цін обслуговували три магазинии: продуктовий, промтова-рний та господарський. Внаслідок дефициту та нестачі товарів і піднесення цін обслуговування було погане, особливо для пенсіонерів та інвалідів, яким навіть не виділяли товарів. Інвалідам продали лише 3 рази продуктових пайків. В селі працював напів аварійний клуб, в якому демонструвалося раз на тиждень кіно або танці. Працював медичний пункт, яким завідував фельдшер Кондратюк Микола Гр. недивлячись, що не було вдосталь ліків, він приміняв народну ме-дицину і допомагав хворим людям, йому в цьому допомагала, дружина акушер-ка Кондратюк Т.М. Працювало в селі поштове відділення в якому було виписа-но 1624 примірники газет та журналів. Поштове обслуговування теж подоро-щало, конверт замість 4 коп коштує 4 купони, а лист в Молдову коштував 75 купонів, електроенергія замість 1-2 коп стало 1 купон, радіо на рік з 4 кпн – 78 куп газета коштувала 6 крб тепер заплатити 300 – 600 – 1000 кпн внаслідок чо-го підписка знизилася на половину. З нестачою бензину стояли колгоспні ма-шини, не працював індивідуальний транспорт, не приходив районний автобус. З нестачою солярки зменшився рух тракторів. Зрідженого газу почали приво-зити не більше 3-х балонів на рік це сім’ям в яких 3 – 5 чл. і балон газу кошту-вав 315 куп. Учасникам війни, інвалідам виділялося додатково по 1 балону га-зу за 50 % вартості. При поштовому відділенні працювала АТС, яка забезпечу-вала телефонним зв’язком  с Стрільники і с Лопатинці, але це обслуговування стає дуже дороге і деякі хочуть від нього відказатися. Населення с Стрільник у своєму користуванні особисто мали 40 легкових автомашин  та 80 мотоциклів, але більшість їх стоять на приколі, бо не має бензину. В селі вже придбано 6 коней. Внаслідок прожиткового стану люди стали утримувати більше худоби. В селі є 155 корів, 10 нетелів, 69 кіз, 539 свиней та інших тварин та птиці. В селі є 380 газових плиток, приблизно 300 телевізорів, понад 150 холодильників, до 200 пральних машин, в селі проведено 350 радіоточок. В селі поставлена друга водонапірна башта, що збільшить подачу води у бідні куточки села. В се-лі цього року не працювала баня, поржавіли труби та перегорів котел, поперед-ній голова про це не дбав, а при новому не має де чого дістати. Цього року кол-госп реставрував бувший попівський будинок в якому розміститься пошивпо-бут та господарський магазин. При допомозі с/г виробництвапобудовано стіни і зварино купол Стрільницької церкви.

1993 РІК

1993 рік був на тяжчим за попередні роки перебудови, було велике знеці-нення грошей прирівнювалася до американського долара, за якого давали в кінці року 1337 російських рублів або 28 тисяч купонів. 30 серпня 1993 р. Кабі-нет Міністрів України видав постанову про зміну цін і тарифів на енергоносії: вугілля, електрику, газ та мастила, що потягнуло за собою підвищення цін на промислові товари і продукти харчування. Згідно з розрахунками фахівців, роз-дріблені ціни мали збільшитися в 3,4 рази, а насправді, починаючи хлібобулоч-них продуктів ціни підвищилися в 10 і більше разів, потягнуло підвищення цін нарешту продуктів та промислових товарів. Випущено копюри купонів в 500, 1000, 2000, 5000, 20000, 50000, 100000. Тонна вугілля стала коштувати 24 тис. куп балон зрідженого газу – 457 куп, 1 квт год електроенергії 50 куп ціна буха-нки хліб зросла від 50 куп до 1874 куп, сало від 150 куп до 60 тис куп, молоко 1 л від 55 куп до 3050 куп масло з 1093 куп до 79300 куп. Зарплата за рік зросла на 20 тис куп, пенсія на 60 тис куп, плюс компенсації на харчування і пуботові послуги, працюючим 20 тис куп, а пенсіонерам по 19 тис куп. Цих грошей мало було навіть на харчування промислові товари і думати нічого було навіть хар-чування в Росію, де продавали за рублі, які на Україні обмінювали на купони 1:10, 1:20. В цьому році вбільшості грошову торгівлю замінив бартер, це обмін промислових товарів, горючи матеріалів /бензин, солярка, мастила/ на продук-ти харчування хліб, цукор, м’ясо, молоко, наприклад за 1 відро бензину треба було віддати 5 відер молока і т.д. Банк закрив кредити, держава не мала чим платити за забрану продукцію, тому підприємства в містах  з робітниками роз-рахувалися промисловими товарами, а в селах хлібом, сахаром, м’ясом, молоко та іншими продуктами. Було уведено по Україні економіку по електроенергії, покілька разів в сутки виключили світло по селах. Обмежувалося використання енергії 50-70 квт.-год по 50 куп за квт.-год, хто перевищував цю норму то пла-тив 180 куп за квт.-год. В селі було продовжено проведення водопроводу, в се-лі з 484 дворів, 239 дворів були забезпечені водою, залишилася ще західна час-тина села, Дмухівка і Лоборівка. Трубами село забезпечило с/г підприємство ім 1 Травня, як очолював Хитрук Володимир Григорович. Але с/Рада голова Кал-катин В.О. пустила водопроведення на самоплив, не було складено плану водо-проводу, внаслідок чого багато вкладено полем напр. бак-поле-лабараторія, по-ле-вулиця Кірова і др. В 1993 році продовжувалося будівництво церкви, на що було зібрано 2648000 куп і витрачено 1017396 куп, населенням села зроблено 849 вихододні, на 708 днів менше ніж в 1992 році, це сталося тому, що з вулиць Лабараторії та Лоборівки з вулиць 15 – 20 дворів виходило на роботу 1 – 2 чол. Також і пожертвування. З 484 дворів, 70 дворів в 1993 р. зовсім не дали гро-шей: Калкатин Микола Ів. – 1 млн, Сокирка Надія Ф. 102000 купонів, Волоше-нюкМефодій М. 80 тис куп, Шкільняк Ніна К. 75 тис. куп, Гончарук Марія Я. 72 тис куп, Бранюк Микола М. 61 куп, Шкільняк Федь О. 61 тис куп, Пустовіт Соломія 58 тис куп, Швець Анатолій М. 56 тис. Венцковський Юрій Г 52 тис куп, я з дружиною Ольгою Г. 127 тис куп, решта внесли від 10 до 50 тис куп. В цьому році було забитоніровано Великий купол, стелі бабнику, вівтарі та дзві-ниці. Всі бувельні матеріали нацеркву давало підприємство 1-го Травня. За тех-нічне виконання робіт відповідали прораб Кордонець Анатолій О., та майстер Усольцев Павло Б. З своїм батьком Борисом. Відповідальність за постачання матеріалів на будівництво був Мелень Василь І. Я був помічником і щоденно керував робочою силою на будівництві, крім цього збирав гроші з населення і здав в касу общини. Касиром общини був Пікула Павло К., який приймав гроші і вів розрахунки за виконану роботу. С/г підприємство, за півтора місяця, побу-дувало приміщення, купило і встановило млин, який 17 грудня 1993 р. дав пер-ший помол муки І-ІІ сорту. Завідуючим млином був призначений Дзюба Сіргей М. першими мельниками були призначені пенсіонери, Шкільняк Віктор П. та Великий Микола О., які по справжньому взялися за цюю справу, також завезе-но і буде встановлено круподерку та олійню. Але крім добрих справ в селі про-довжуються і погані справи це судова справа між с/г підприємством 1 Травня та бувшим головою к-пу Байдаком М.М. Шаргородський райсуд безпідставно прихватизацію будинку, на користь Байдака М.М. з чим с/г підприємство не погодилося і подала касацію в обласний суд. Колегія обласного суду під голу-вуванням М. Кучевського, встановила, що Шаргородський суд порушив проце-суальні норми, скасувала рішення нарсуду і направила справу на повторний ро-згляд. Районний суддя В. Паламарчук, щоб схилитися перед авторитетом обла-сного суду, вона проігнорувала рішення обласного суду і повторила своє попе-реднє рішення. С/г підприємство вдруге подає касацію в обласний суд. Цього разу колегія в іншому складі під головуванням С.Березовського відмовляє с/г підприємству і лишає рішення райсуду в силі. Як бачимо, дві групи юристів, з одного і того питання прийняли діаметрально протилежні рішення /видна рука облпартократії/. Тоді с/г підприємство звертається з листом до редакції “Сіль-ських вістей”. Редакція газети посилає в наше село спец.кореспондента Г. Дро-бчака для вияснення судової справи на місці. Кориспондент Г.Дробчак виявив-ся чесною і правдивою людиною, не пішов на приманку мафіозів ні району, ні області і провів провірку справи від с/г підприємства і закінчив колегією облас-ного суду. Про свою провірку Г. Дробчак написав у газеті “Сільські вісті” за 12 жовтня 1993 №139 на другій сторінці підвальної статті під назвою “Симпатії до під робленого папірця”, де показує, що ніяких колгоспних зборів про привати-зацію хати Байдака М.М. не було, про що підтвердили: Котик І.О., Смоляк Н., Ярема І.М., Семенюк М.О., Венцковський П.М. та інші. Редакція редакції “Сі-льських вістей” висновки кореспондента Г. Дробчака направила в Верховний суд України. Поживем, побачимо чим закінчиться ця справа? Я думаю, правда повинна перемогти. Але?

В 1993 р. в селі Стрільниках було 580 дворів, з них 490 жилих, в яких проживало 1194 чол., з них наявних 1166 чол, в тому числі 494 чоловіки, 664 жінки, 96 дошкільного віку і 102 учнів. В цьому році в селі народилося 12 ді-тей, 5 хлопчиків і 7 дівчаток, одружилося 6 пар, з них 5 пар залишилося в селі,і цього року в селі померло 25 душ, з них 9 чоловік 16 жінок. По Стрільницькій с/Раді числилося 700 пенсіонерів, яким щомісячно виплачували 180 млн куп з добавкою пенсіонери одержували 122904 куп, а інваліди по 268 тис, також за грудень м-ць одержали доплату, пенсіонери по 280 тис, а інваліди по 716 тис /буханка хліба коштувала1879 – 2300 куп/.

В с/г підприємстві 1 Травня було 2126 га землі, з них 1740 ріллі, 71 га са-ду, 260 га лісу, 20 сіножаті, 7 га пасовищ, 3,3 га ставків. Протягом року населе-ння займалося рільництвом і тваринництвом в якому брало участь 365 чоловік, цього року в роботу включилося частина пенсіонерів, які допомогли в обробці кормових та ц/буряків. Цього року наше підприємство відказалося від орендно-найманої праці і всі роботи в підприємстві були виконані своїми силами, вна-слідок чого збільшився заробіток працюючих грішми, зерном, цукром. Для на-селення села було продано по доступній ціних цінах борошно, крупа, олія, са-хар та інші продукти харчування. Добре працювали пенсіонери, а пенсіонерка Стич Лідія П. крім кормових буряків, обробила цілу норму ц/буряків. Добре працювала ланка ц/буряків /ланкова Жеребловська Ольга і., яка одержала по 250 цнт з га. Кормових буряків вирощено 364 цнт 364 цнт з га овочів по 116,5 цнт з га бригадир Сеник Василь В по 89 цнт з га одержано фруктів бригадир Волков Василь А. Зернових по кругу зібрали 33 цнт з га, з них пшениці по 42,5 з га, ячменю по 31,8 цнт з га. вівса по 35,9 цнт з га і др. бригадир Яремов Ігор М., бригадир тракторної бригади Залісний Володимир Д. За роботу підприєм-ство розщитувались грішми, промисловими товарами та с/г продуктами. Держ-ві продано зерна 18022 цнт ц/буряків 62616 цнт, м’яса 955 цнт, молока 4374 цнт овочів 1784 цнт, фруктів 4054 цнт. Другою галузю було тваринництво. На фер-мі ВРХ було1041 гол, з них: 281 корова, 314 бичків та 16 корів на відгодівлі, нетелів 43 гол, закуплено 70 племінних теличок і бичків. В підприємстві було 521 гол свиней, з них: 48 свиноматок і 10 хряків, 410 шт овець, з них: 107 вівце-маток, 95 коней, з них: робочих 58 штук, 70 бджолосімей. Надій на корову становив 1800 л, найбільше надоїли: Семенюк Віра, 2029 л, Пірус Оксана 1847 л, Земляна Тетяна 1847 л. Для виконання робіт в підприємстві було: 13 гусени-чних трактори, 17 колісних, 6 зернових комбайни, 2 бурякових, 2 кукурудзя-них, 2 силосних та інші. Обслуговували їх 65 механізатори. В підприємстві бу-ло 38 автомашин, з них: 2 легкових і 36 грузових, їх обслуговували 42 шофери. Всі роботи в підприємстві виконувлися своїми тракторами і машинами. Фінан-сові надходження від реалізації продукції с/г 2831964 крб, від тваринництва 558226 тис крб, від рослинництва 1903264 тис крб, від реалізації промислових товарів 1782 тис крб. Чистого прибутку підприємство мало 1787676 крб. Рента-бельність складала 167,8 %: по рослинництву 497 %, по тваринництву 29,9 %. Витрачено в 1993 р. на оплату праці 585773 тис крб, сплачено в бюджет 182558 тис крб відраховано на пенсію 98800 тис крб на, будівництво церкви 9025 тис крб, на соцпотреби чл. підприємства і пенсіонерів 57732 тис крб будівництво водонапірної башти 274 тис крб, млин 100 млн., олійня 24 млн крб, крупорушка 10 млн крб, консервний цех 10 млн крб. Собівартість зерна 4431 – 54355 ц/бу-ряків 2536 – 12507, соняшника 17817 – 92230.

В с Стрільниках працювала неповно-середня школа з 9 кл. навчання в якій навчалося 99 учнів їх навчали 16 уч. Учні та вчителі школи були обезпе-чені обідами за рахунок с/г підприємства ім 1 Травня. Учнів обслуговували 2 прибиральниці, стопщики і 2 повари. В школі була бібліотека з фондом 1400 худ. літератури та 530 підручників і медичної л-ри, якими учні та вчителі ко-ристувалися безплатно. В селі працювала сільська бібліотека з фондом 8000. Населення села обслуговували три  магазини: промтоварний, господарський та продуктовий. На прилавках яких пошті нічого не було крім хліба, а якщо і поя-влялись якісь товари, то на них були не доступні ціни, наприклад фуфайка кош-тувала 250 тис крб. Протягом року для пенсіонерів та інвалідів ніяки товарів чи пайків не завозили. В селі був напіваварійний клуб, якому 1-2 рази на м-ць де-монструвалися кінокартини було поставлено п’єсу “Кайдашева сім’я”, зав. клу-бом Крамаренко Олена М. В селі працював медпункт, яким завідував Кондра-тюк Микола Г. йому допомагала його дружина Таміла М. Їм дуже трудно при-ходилося працювати, пункт не був обезпечений транспортом, внаслідок напру-женої праці сам Кондратюк М.Г. захворів і всі заботи за село взяла на себе його дружина Таміла М. Не дивлячись на свій пенсійний вік Кондратюки продовжу-вали активно працювати з що заслуговували похвалу від всього населення села. Працювало в селі поштове відділення, в цьому році внаслідок дороговізни ви-писано було 1631 пр. газет та журналів по 60-100 тис коштували газети на пів-року. Конверт замість4 куп коштував 103 куп за пересилку листа в Молдову потрібно платити 250 куп. В цьому році зовсім не приходив автобус з району. Для доставки населення в район підприємство 1 раз в тиждень виділяло свій ав-тобус з району. При поштовому відділенні працювала АТС, яка обслуговувала підприємство, школу та медпункт останні всі за нестачоюенергії були виключе-ні. Населення села в своєму користуванні мало: 33 легкових машин, які стояли бо не було бензину /за відро бензину треба було продати 5 відер молока/. В селі було: 44 мотоцикли, 6 коней, 176 корів і 50 штук кіз та іншої худоби. В цьому році просто не можливий був облік побутових приладів /телевізорів, холодиль-ників, газових плит і др/, які портилися, а справляти не було кому і дорого, га-зові плити перестали працювати, дали всього по 1-2 талони і то всіх не отова-рили. В селі працювало ательє пошиву, але праця в ньому була не стала, неста-ча матеріалів дороговізна. Внаслідок нестачі солярки в селі не працювала баня.

В цьому році начато закладення нового цвинтара. Першим тут 18/IV-93 р поховано Вишневського Антона М.

 

1994РІК

Цей рік по східному обичаю носив назву собаки, був дійсно собачим ро-ком, всі від самої Верховної Ради до самого низу гризлися між собою як дійсно собаки, здирство, кражі, убивства, проституція, алкоголь, наркотика, інфляція і знецінення грошей, коли в 1993 році все цінилося в тисячах, то в цьому році МІЛЬЙОНАМИ. Настала урядова криза, було видано указ на дострокові вибо-ри Верховної Ради були призначені на 27 березня, для забезпечення на одне де-путатське місце було до 26 кандидатів. Але населення України так зневірилося до уряду, що за першим туром виборів не було вибрано депутатів у 13 вибор-чих округах. Відбувся другий і третій тури, але в семи округах. Вибори прези-дента відбулися в червні м-ці, вели боротьбу 7 претендентів, на другий тур за-лишилося двох, бувший президент Кравчук Леонід Макарович і Кучма Леонід Данилович, переміг Кучма Леонід Данилович, який став президентом України. Основною проблемою так і залишилася енергетика, інфляція, нестача нафти, газу, бензину, мастил, що призвело до збільшення цін на промислові та продук-тові товари. Тона вугілля коштувала 300 – 350 тис крб, 1 кв-год електроенергії – 180 крб і тона бензину – 30 млн крб, м’ясо, сало – 100-150 тисяч за кг, масло 212 – 400 тисяч крб, літра води 60000 крб. А по бартеру кірзові чоботи 100 кг цукру, резинові – 50 кг цукру. Зерновий комбайн – 90 тон цукру і пачка сірни-ків – 5000 крб. Таке знецінення грошей привело до зняття з оббігу копюр від 1 крб включно до 100 крб. На ІХ місце випущено копюру в 200000 крб, а в жовт-ні м-ці в 500000 крб. Зросла вартість долара і російського рубля до нашого крб з початку року 1 долар=40000 крб, 1 руб=20 крб, то в кінці року 1 долар= 104000 – 110000 крб, 1 руб=34000 крб. В жовтні м-ці пенсія збільшилася у 2 ра-зи, а ціни у 10 і більше разів, хліб з початкуроку коштував 3200 крб, то в кінці року 11600 крб. В цьому році вийшов указ про компенсацію заощаджень, всі заощадження до 1992 року у 2200 раз, а ціни за цей час збільшилися в 100000 раз, от і виходить “бабця заощадила собі на похорони 500 крб, за які тоді мож-на було її похоронити і всі поминки зробити, а тепер її на похорони дадуть 50х 2200=1100000 крб цих гршей бабці навіть на труну не стане. А тому щоб повер-нути вартість колишніх бабчиних 500 крб, їх требазараз збільшити в 100000 раз. Основна причина занепаду економіки України – це нестача енергоносіїв. Щовечора вся Україна погружається в темряву, виключають по кілька раз на сутки електроенргію, немає бензину, завезти хворого в лікарню, а хто і добєть-ся в лікарню, то там немає ліків, які потрібно купувати на ринку за долари. В цьому році крім старих хвороб, появилася нова – це холера, на яку за рік по Україні захворіло 1730 осіб, з яких 324 дитини, померло 52 особі, з них 13 ді-тей. Найбільше на холеру хворіло в Миколаївській області 251 особа, в Криму 111 осіб. В Стрільниках холери не було. По Україні був видємний приріст на-селення, більше вмирало чим народжувалось, в 4 – 6 разів до попереднього ро-ку, збільшилося викидишів, на 1000 народжених – 20 виродків, з 10 народже-них, 7 з них мають якість хвороби. Причиною цього Чорнобильська аварія /1986р./, алкоголь, наркоманія, нестача їжі, взуття, вдягання, яке коштує міль-йони. Іде вимирання нації, за даними статистики в 1994 р. на 1000 чол мали 10 народжених,а число померлих наблизилося до 16. Саме більше здирство і обма-ну понесло селянство, яке давало сировину. За масло, яке коштує 500000 крб селянину припадало 30 % , 70 %  лишалося переробнику і торгівлі, в кінці з се-лянина відрахували податки, кредити і йому залишалося 2 % на зарплату, кор-ми. Енергію і обслуговування, отакий заробіток попадав селянинові. Так саме з продажою 1 кг ковбаси за 50тисяч крб всім тваринникам припаде 6 – 10 тисяч, а тим часом державні структури, щоб зняти із себе вину за дороговизну розпус-кають плітки, селяни монополісти встановлюють високі ціни на продукти і об-дирають народ. Тому в більшості селянські підприємства переробляють самі свою сировину і продають готову продукцію /масло, олію, крупи, муку/, але і тут держава здирає податки за продану продукцію. В такий трудний період де-ржавні структури задумали земельну реформу. Більше 70 років прищіплювали нам ненависть до “куркулів”, всіх примусово заганяли в к-пи, а тепер за кілька місяців хочуть селянина переселити в капіталізм, хочуть його з голими руками зробити фермером, якому за кредити в банк потрібно платити 120 – 250 %, за 1 л пального 30000 крб. Міністр с/господарства Саблук із своїми прибічниками вимагає розігнати к-пи підприємства як “феодальні угіддя”, роздати землю, ви-значити її як товар і продавати всім. А це приведе до того, що багатії закуплять землю, а бідне населення перетворять у свої батраки і наймити. Але вбільшості є прогресивних і розумних людей, які вимагають поступового реформування, щоб рядом існували колгоспи, фермери та інші с/господарські підприємства, дати їм державою однакову допомогу і хай вони докажуть свою форму госпо-дарування. Землю розпаювати між трудовим селянством з правом передачі в спадок наступним поколінням без права продажі. В нашому селі відбулися від-чітні збори КСГП, на яких рішили і надалі працювати спільно із своїми пайови-ми частками в КСГП  ім 1 Травня.

В с Стрільниках на 1 січня 1994 рік було 490 дворів, з яких 470 жилих, в яких проживало 1148 осіб в наявності 1121 особа, з них: 494 чол,654 жінок, під-ростків від 1 до 7 років – 89, від 7 до 15 років – 102, трудоспособних – 384, з них працюють в КСГП – 354, пенсіонерів – 384, яким пенсія за м-ць становить 757 мільйонів крб. В цьому році в Стрільниках народилося 10 дітей, 6 хлопчи-ків і 4 дівчаток. Одружилося 10 пар. Померло 40 душ – 17 чл. і 23  жінки. В на-селення села було 27 легкових машин, 40 мотоциклів, 3 трактори, 8 коней, 185 корів, 100 кіз, 10 овець. В КСГП ім 1 Травня, головою якого був Хитрук Воло-димир Григорович, було 2126 га землі, з них 1737 га орної, 71 га саду, 206 га лісу, 20 га сіножаті, 7 га пасовищ, 3,3 га ставків. Протягом року населення під-приємство займалося рільництвом і тваринництвом, в якому працювало 354 чол, які виробили 99474 вихододні. Частково брали участь в роботі пенсіонери та орендарі з Прикарпаття. Середня місячна зарплата була927000 крб. Зернових по кругу зібрали 29,7 цнт з га, з них: пшениці – 35,6 цнт з га, гороху – 29,3 цнт, кукурудзи – 4,2 цнт, ячменю – 37,7 цнт, вівса – 28,7 цнт, ц/буряків – 134 цнт, соняшник – 48 цнт, кормові буряки 161 цнт,картопля – 55 цнт. Але ці показни-ки врожаю є недійсними тому, що під час перебудови вся техніка застаріла, і давала великі витрати при збиранні врожаю від верху і до низу пошті не було ніякої влади, зовсім зникла дисципліна хто що хотів те і робив, в магазинах, на ринку за продукти чи товар, що хотів те і брав, а селяни дивлячись на такі по-рядки теж прихвачували, що могли, особливо під час жнив і збиранні ц/буряків. Коли це таке було, щоб ланка ідучи з поля додому брала по мішку ц/буряків, а деякі ухитрилися і по машині, якщо так і надалі буде продовжуватися то наста-не такий рік, що не буде що привезти в магазин і на завод, що приведе до голо-ду та “розкуркулення”, не дай Бог щоб це случилось. Але не недивлячись і на такий врожай КСГП продав державі 4526 цнт зерна, 35895 цнт ц/буряка. Крім рільництва підприємство займалося тваринництвом. Цього року на ВРХ було 865 тварин, з них 200 корів, від кожної корови одержано 1910 л молока. Прода-но державі 12807 цнт молока, 1000 цнт м’яса. На свинофермі було 433 шт сви-ней, з них 48 свиноматок, 2 хряки. В підприємствібуло 316 шт овець, 74 шт ко-ней, з яких 58 робочих і 17 молодняку, 70 бжолосімей. Все господарство обслу-говували 33 трактори, 13 гусеничних і 20 колісних, 3 зернових комбайни, 2 бу-рякових, 2 кукурудзяних, 2 силосорізних, 38 гузових машин, 2 легкових, на яких працювало42 механізатори і 38 шофери. собівартість зерна в підприємстві 213000 крб, ц/буряків 65 т. Фінанси: 15 мільярдів 543 мільйони. Вироблено продукції на 21 мільярд 143 мільйони. Витрачено на придбання техніки 2 міль-ярди 165 мільйони. На соцпотреби для населення 900 мільйонів, на будівницт-во церкви 63 млн. В підприємстві працював млин і крупорушка. Продукція яка вироблялася на підприємстіві продавалася населенню села по доступним цінам /мука, крупа, олія, цукор/, за що населення села дуже вдячне голові підприємс-тва Хитруку Володимиру Григоровичу, який цілий рік забезпечував населення села продуктами харчування. В цьому році почато проведення водопроводу по вулиці 8 Березня, але не закінчено тому, що не було кому це діло очолити і за-мість залізних труб ставили капронові, які не видержували тиску. В цьому році продовжувалося будівництво церкви, цей рік найважчий за попередні, внаслі-док дальшої інфляції та підвищенні цін, всі роботи на будівництві церкви опла-чувалися мільйонами. Ми відказалися від прораба. Залишився лише майстер Усольце Павло з батьком, до них найняли односельчанина камінщика Павлюка Миколу та піднощика Павлюка Романа. В цьому році було важко із збиранням грошей. Велика заслуга в збирані грошей наших півчих: Яреми Марії Д., Шкіл-ьняк Марії Д., Чорній Ганни І. Кострубей Ольги Й, Калкатин Галини Й, Пікули Теклі Й, які пішли по селу з колядами. Посвячення хат, сороковусти, пасхальні, провідні, трійця, Івана Богослова, всі ці відправи нам зібрали 16909690 крб. Ве-лику допомогу нам по збору грошей надали батюшка Володимир із села Джу-рин та збирачі: Пустовіт Солмія, Гончарук Марія Я, Мелень Марія Ф, Семенюк Марина І. Всоьго за цей рік було зібрано 35941036 крб. З 470 дворів цього року 132 двори зовсім не дали на церкву грошей, на роботу було лише 571 виходо-дні. Внаслідок збільшення цін на будівництві злі на церкву “люди” поширили чутки недовіри в будівництво церкви, з половини року надходження грошей зовсім припинилося, але незважаючи на різні перешкоди при допомозі голови правління ім 1 Травня Хитрука Володимира Г. ми зуміли закінчити зовнішнє будівництво церкви, окрім покриття бляхою. Було проведено такі роботи: ви-мурували великий стакан, за що уплатили 3 мільйони крб, верх великого купо-ла на суму 8 млн крб, карниз тройний великого купола 4 млн крб, карниз дзві-ниці – 3 млн грн, стакан дзвіниці – 9 млн грн, фронтони дзвіниці – 19 млн грн. За три роки будівництва церкви найбільше з населення здали грошей: Костру-бей Панас В. з дружиною Ольгою – 1170000 крб, Дзюба Ольга Г. – 702110 крб, Ярема Григорій К. – 464000 крб, Шенковенко Таїсія – 367600 крб, Шкільняк Марія Д. – 311000 крб, Шкільняк Василь Д. – 300200 крб, Пустовіт Соломія Т. – 290555 крб. З односельчан, що проживають за межамисела: Калкатин Микола І. – 180000 крб/с Вороновиця/, Шаповалов Володимир – 491951 /с Рахни/, Со-кирка Ніна М. – 212000 крб /с Рахни/, Сокирка Надія М. – 202000 крб /м Вінни-ця/, Луцький Василь Ю. – 121500 крб. Можливість була ще покрити бляхою, але не стало грошей, ми залишилися винними майстру Усольцеву Павлу Б. 6977040 крб. На цьому будівництво церкви в 1994 році було закінчено. Поло-ження населення села було погане. Не регулярно виплачувалася зарплата на підприємстві, населення жило за рахунок свого господарства та пенсій, які теж розтягалися на цілий м-ць. Вбільшості перестали телевізори, холодильники за ремонт яких треба платити мільйони, перестали працювати газові плити, бо газ на початку року коштував 180000 крб, а в кінці року – 706000 крб за балон, ін-валідам дали по 1 балону безкоштовно. Новий чорно-білий коштував 12-15000 крб, а кольоровий 25-37000 крб, 1 квт-год електроенергії коштувала 180 крб. Ветеранам війни 50 %, а інвалідам І-ІІ групи – безкоштовно. Пенсіонери одер-жували від 500000 крб до 1500000 крб, інваліди по 2500000 крб – 3500000 крб. В селі працювала неповно-середня школа з 9 кл. навчання, в якій навчалося 104 учні. В цьому році було випущено 12 учнів, з яких 9 залишилося працювати на підприємстві ім 1 Травня. Економічна криза боляче вдарила по школі і навчан-ню. Вчителям платили мізерну зарплату – 500000 крб. Лише із жовтня м-ця під-вищили до 1000000 – 1500000 крб, але це нічого не дало, бо ціни за цей час під-нялися в 10 – 100 раз. Учні і батьки не зацікавлені у навчанні, успішність пога-на. Навчали учнів 12 вчителів. Всі учні та учителі були забезпечені одноразо-вим харчуванням за рахунок підприємства 1 Травня. В школі була бібліотека з фондом 7940 худ л-ри 5420 підручників, якими користувалися учні і вчителі безплатно. База школи була бідна і не поповнювалася, бо не виділялися кошти. Багато по району вчителів полишали роботу і переходили в бізнес і ставали ко-мерсантами. В селі працювала сільська бібліотека з фондом 10699 книжок, яка обслуговувала населення та учнів, працювала в ній Павлюк Жанна М. В селі працювало три магазини: промтоварний, продуктовий та господарський, в якому були лампочки по 21-25000 крб, хліб по 11-19000 крб, цигарки по 10 – 15000 крб. в селі був напіваварійний клуб, в якому 2-3 рази на місяць демонс-рувалося кінота за зиму поставлено п’єсу, на якій вторгували 15000 крб на  це-ркву зав клубом Крамаренко Лена М. В селі працював медпункт, яким понад 30 років завідує Кондратюк Микола Г, йому допомагає його дружина Таміла М., які добросовісно відносяться до своєї праці і заслуговують похвали населення. В селі працювало поштове відділення, яким завідувала Венцковська Марія М з дочко Бранюк Леною та три поштарі, які розносили пошту. Відділення обслу-говувало і с Лопатинці. Виписано на дві селі 650 журналів  і 8052 газеті. Газе-ти на 6 м-ців: “Сільські вісті” 276000 крб, “Вінницька” – 132000 крб, район 90000 крб, конверт до листа коштував 500 крб, а за пересилкою в Молдову 1500 крб. Районний автобус не приходив. 1-2 рази на тиждень ходив автобус підприємства ім 1 Травня безплатно. При поштовому відділенні працювала АТС, яка обслуговувала сс Стрільники і Лопатинці. З 1991 року не працюває баня, побудована в 1963 році, потребує капітального ремонту.

1995 РІК

1995 рік був роком радості і сліз для тих, хто дожив до 50 річчя Перемоги над німецьким фашизмом. Недивлячись на кризове становище нашої країни, свято Дня Перемоги на Україні було відзначено з гідністю. День Перемоги на Україні було відзначено з гідністю. День Перемоги був відзначений по всій Зе-мній кулі і особливо на території бувшого СРСР, втому числі і на Україні, яка найбільші перенесла тяжості війни. В День Перемоги, в селі біля “Памятника Загиблим” відбувся мітинг, на якому поіменно пам’ятними всіх загиблих на фронті та померлих ветеранів, що не дожили до 50-річчя Перемоги. Всім вете-ранам війни та вдовам загиблих аматорами клубу був даний концерт і поіменне поздоровлення з 50-річчям Перемоги. Місцеве с/господарське підприємство 1 Травня, якго головою був Хитрук Володимир Григорович, видало ветеранам та вдовам війни пайок: муки, крупи, цукру, по 2 банки тушонки, по 0,5 горіхової настойки, по 1 л олії та по парі теплої білизни. З району було видано ветера-нам: Цукор, олія, 200 гр масла, 1 кг ковбаси та 0,5 л столичної горілки. Учнями Стрільницької неповно-середньої школи біля “Памятника Загиблим” було по-саджено 38 черешень як пам’ять ветеранам, що дожили до 50-річчя Перемоги. Із 165 ветеранів, що прийшли з фронту залишилися в живих:

1.     Архипчук Аврелій Ф. 1915 року           20. Маліцький Профир З.  1920 року

2.     Бовдур Андрій К.       1913 року            21 Муляр Денис Г 1916 року

3.     Бранюк Іван Я.           1918 року            22. Нагребельний Іван М. 1922 року

4.     Бранюк  Степан М.    1924 року            23. Оранський Петро Г.    1914 року

5.     Васілевський Володимир К. 1910 року 24. Павлюк Іван А.          1925 року

6.     Вершко Михайло Д.  1922 року             25. Пікула Павло К     1925 року

7.     Галузяк Іван Р.           1922 року             26. Пікула Петро Т.     1925 року

8.     Гончарук Федь М.      1923 року            27. Присяжнюк Яків І. 1922 року

9.     Жеребловський Михайло 1922 року     28. Семенюк Федь М.    1922 року

10.         Залісний Степан Д.     1926 року            29. Семенюк Василь А.  1925 року

11.         Індевич Іван С.            1918 року            30. Сеник Іван О.    1916 року

12.         Калкатин Григорій А. 1926 року            31. Сокирка Михайло Ф. 1925 року

13.          Козій Григорій С.        1922 року           32. Стреплюк Григорій Д 1924 року

14.         Кострубей Панас В       1915 року           33. Трачук Артем І     1919 року

15.         Кущій Деомид Я.          1915 року           34. Чорній Василь Ф.  1926 року

16.         Левченко Антін П        1918 року            35. Чорній Профир К. 1922 року

17.         Липінський Трохим М. 1922 року           36. Шкільняк Федь О. 1920 року

18.            МаліцькийСтепан Ф 1926 року                37. Ярема Сергій К.    1922 року

19.            Маліцький Григорій А.1924 року            38. Ярема Григорій К. 1924 року       /обкреслені померли після 50-річчя/

1995 рік по східному обичаю звали роком “свині”, який дійсно відповідав цій назві. Кожний старався один одному підсунути якусь свиню, навіть держа-ва і та підсунула селянам свиню, навіть держава і та підсунула селянам свиню, забрала в 1994 році зерно і не розраховувалася з ними. Внаслідок чого селяни залишилися без зарплатина цілий рік. Цього року селяни одержали 44 % авансу на зерно нового врожаю за розраховувалися зерном, а решту зерна без грошей не дали. За нестачою грошей в державі, більшість підприємств замість зарплати розчитувалися продукцією /дріжджовий завод/ дріжджами, кондиторська фаб-рика-цукерками, КСГП – зерном, продуктами і т.д. В державі панувала анархія, дорожнеча, здирство, кражі, розбій, убивство, проституція, алькоголь, нарко-мія, знецінення грошей, на ринку все оцінювалося мільйонами. Основною про-блемою так і залишилися енергоносії: бензин, солярка, нафта, вугілля і газ. При збільшені цін на енергоносії, зразу за ними самовільно підносилися ціни на продукти і промислові товари. Коли на початку року булка хліба коштувала 15900 крб, то в кінці 50000 крб, м’ясо, сало, ковбаса 200-250 тисяч, то в кінці 380000-400000 крб, 1 л бензину 65000 крб або 5 л. Молока, за трактор треба здати 80 бичків по 400 кг вагою. З підвищення цін в державі настав дефицит грошей. Дохід держави становив 1,5 квадраттрильйона, видаток – 4,5 квадрат-трильйона, тому на сесії Верховної Ради 10 лютого прийнято постанову на емі-сію грошей, було надруковано копюр 25 трильйонів крб було знято з обігу в 100 і 200 крб на їх місце появилися копюри по 100000-200000 крб. В обігу крім купонів були долари, німецькі марки та російськи рублі. На початку року 1 до-лар коштував 125000 крб, російський рубель – 28,4 крб, то в кінці відповідно 176000-180000 і 38,10 крб. В квітні м-ці появилися платні медичні послуги: ви-рвати зуб – 375000 купонів, пломба 185000-284000 куп рентген – 199000 куп, консультація врача – 180000 куп, кардіограма – 41000 куп і т.д. Внаслідок не-стабільності цін, що найбільше відбилосяна пенсіонерах, почалася компенсація на пенсію, почали додатково виплачувати по 890000 куп, а з 1/Х-95 року по 1635000 куп. В травні м-ці настала криза влади між президентом і Верховно Ра-дою. Між президентом і Верховною Радою було підписано договір про розпо-діл влади. За Верховною Радою залишилися законодавча влада, а за президен-том і Урядом виконавча. Після цього всі місцеві Ради були перетворені на ад-міністрації президента, а їх голови на представників президента. В серпні м-ці було знято з обігу іноземну валюту і копюру в 500 крб на її місце появилися ко-пюри 500000 і 1000000 крб як стали їх звати, але від цього ніяких змін не стало-ся. Рядом з українським карбованцем на ринку як і раньше бродила іноземна валюта, якою лавірував американський долар. В додаток до важкого кризового становища на Україні прибавилися хвороби смертельні такі як СНІД, дефтерія, та холера, центром якої стала Миколаївська область. По Україні на холеру за-хворіло 526 осіб, з них 7 осіб померло, решту вилікували, а СНІДом і дифтері-єю тк і не покінчено, ці хвороби і дальше наступають на населення України. А криза на Україні продовжується і заглиблюється, державі по контракту потріб-но 10 млн т зерна, а одержала лише 44 % за аванс, а решту зерна, без грошей, селяни не здали, що згрожує нестачою хлібопродуктів в державі. Зруйнована структура контракту та постачання в державу фруктів та овочів, які цього року зогнили в садах і на плантаціях виробників, а держава залишалася без фруктів і овочів, виробники в свою чергу понесли великі затрати наїх вирощення. Так са-ме із цукровим буряком не було складено контракту між виробником і заводом переробником, який хотів узяти за переробку 40-50 %, на що не погоджувався виробник. І так до самого збирання виробник не знав, що він буде мати від пе-реробки сировини і лише в кінці рішено здавати на давальницькій основі з пе-реробкою 30-35 %. Внаслідок такого затягування збирання буряків і вивіз їх на заводи затягнулося і частину присипав сніг. Щодо енергоносіїв Україна в 1995 році забезпечина на 42 %, з них вугіллям – 80 %, газом – 20 %, нафтопродукта-ми – 13 %. За 1995 рік заборгованість держави за енергоносії становить: за вугі-лля – 13 трильйонів, за електротеплову енергію – 103 трильйони, за газ 215 три-льйонів, внаслідок чого ветирани війни залишилися без пільгів, які їм обіщали до 50-річчя Перемоги, а все населення України залишилося в 1995 році без па-лива, нафтопродуктів і газу. Це все можна придбати лише за комерційними ці-нами. 1 квт-год електроенергії коштувала 4500 крб, один балон газу 1300 крб. В цьому році в західній стороні села виділено для бажаючих нові садиби для за-будови. Першими почали будуватися голова с/господарського підприємства ім 1 Травня Хитрук Володимир григорович та голова с/Ради Калкатин Василь О-вич, а тому цей участок умовно назвемо “Голованівкою”.

В с Стрільниках на І/І 1996 року було 508 дворів, з них 490 жилих, в яких проживало 1102 особі, з них: 473 чоловік 649 жінок з яких 474 трудоспособних. 437 осіб працює в с/господарському підприємстві, рештта в інших сферах. На-селення по групах: до 6 років – 19, 10 чоловік і 9 жінок, 7-15 років – 112, 51 чо-ловік і 61 жінка, 16-28 років – 147, 75 чоловік і 72 жінки, 29-54 років – 310, 159 чоловік і 151 жінка, 55-59 років – 86, 32 чоловік і 54 жінки, 60 і старші – 365, 107 чоловік і 258 жінок. Пенсіонерів 428 осіб, які щомісяця одержують 1912238000 крб В цьому році народилося 13 дітей, з них 4 хлопчики і 9 дівча-ток. Одружилося в селі 9 пар, з яких в селі залишилося 8. Померло цього року 28 душ, 14 чоловік і 14 жінок. В селі було 508 підсобних господарств, в розпо-ряджені яких було 330,9 га землі /огороди/ з яких 260,8 га орної і 18 багаторіч-них насаджень. В користуванні населення було188 ВРХ, 179 корів, 9 шт коней, 547 шт свиней, 15 овець, 70 кіз. В селі було особистих грузових машин – 5, лег-кових – 33, мотоциклів – 40, тракторів 3, газових плит – 397, телефонів – 23, що до телевізорів та холодильників їх набагато зменшилося, багато їх вийшло із строю, немає кому і чим ремонтувати, а ремонт стільки коштувати, що до пере-будови можна було купити 10 телевізорів. Населення нашого села було об’єд-нане в підприємство КСГП 1 Травня, головою якого був Хитрук Володимир Григорович. В підприємстві було 2126 га землі, з яких 1737 га ораної, 71 га са-ду, 20 га сіножаті, 206 га лісу, 10 га пасовиськ, 3,3 га ставків. Протягом року населення села займалося рільництвом і тваринництвом. В підприємстві пра-цювало 330 чоловік і жінок, які виробили 93366 вихододні в підприємстві працювало 12 пенсіонерів і 25 орендарів із Закарпаття. Середня місячна була 3746000 крб, оплата дня 126000 крб. Витрачено грошей на оплату праці 14836000 крб. Зібрано зернових 20119 цнт. Видано натурооплати 1541 цнт. Продано державі зерна 5474 цнт, ц/буряків /давчі/ на Деребчинський завод 43230 цнт. 1 цнт зерна по бартеру коштував 467000 крб, а 1 цнт ц/буряка 220000 крб. Врожайність зернових 25,1 цнт з га, окремо пшениці 28 цнт з га, ячменю 21,1 цнт з га, гороху – 18,3 цнт. Крім рільництвагосподарство зймалося тваринництвом. В господарстві було ВРХ 717 голів, з них 140 корів і 517 моло-дняка. Одержано молока 3411 цнт, з якого продано 2354 цнт. На свинофермі було 402 шт свиней, з них 40 маток, овець – 28 шт, коней – 82 шт, з них робо-чих – 72 шт, молодняка – 10 шт, 70 бджолосімей. Для виконання робіт в під-приємстві було 27 трактори, з них 10 гусеничних і 17 колісних, 6 зернових ком-байни, один з них “Дон-500”, який придбало підприємство, а він не міг сам ви-йти на поле і підприємство поставило перед заводом претензію або справити або забрати на завод. В підприємствібуло 2 кукурудзяних комбайни, 2 силос-них гичкорізи, 2 бурякових комбайни. В підприємстві було 38 автомашин, з них 2    УАЗ, автобус, молоковоз, бензовоз, пожарна машина. На механізації пра-цювало 38 механізаторів і 40 шоферів, але в більшості машини стояли, шофери були безробітними, бо не було бензину. Виробництво виробило продукції на суму 11 мільярдів 960 мільйонів крб і понесло збитку на 139 мільйонів крб. Витрачено на придбання техніки 14 мільярдів 279 мільйонів крб. На пекарню 1 мільярд 13 мільйонів крб, на електростанцію 270 мільйонів крб, прес для олійні 57 мільйонів крб, на будівництво церкви 300 мільйонів крб. На підприємстві працював млин, крупорушка. Цього року стала в дію олійня, 18 серпня почала працювати пекарня, яка на свято Спаса напекла перших пахучих буханців. Пер-шим пекарем стала односельчанка Дідур Галина, яка закінчила технікум і через хворобу матері працювала дояркою, чекаючи поки в селі буде потрібен пекар, її помічником стала Ярема Ліда П і завідуючою Венцковська Мая П. Із серпня м-ця іде регулярна випічка хліба, яким забезпечується не лише село, а сусідні села: Лопатинці, Рахни, Деребчин,  Семенівка. Хліб у нас найдишевший по 30000 крб за булку як в цей час в районі по 50000 крб. В селі продовжувалося будівництво православної Української церкви, було зібрано 250447600 крб, з них за покрівлю заплатили 240000000 крб. Цього року було покрашено, поскле-но і вставлено всі /12 шт/ вікон. В цьому році 100 дворів дали по 1 мільйону на церкву, а такі як: Шкільняк Василь Дементійович, Шевчук Павло Миколайо-вич, Булик Ксеня Петрівна, Дзюба Ольга Григорівна, Кострубей Панас Васи-льович з дружиною Новіцькою Ольгою, Комар Ольга з сином Володьом, Яре-ма Григорій Кирилович, Калкатин Микола Іванович /с Вороновиця/ Сеник Ва-лентина Д., Оранська Тетяна Петрівна, Венцковська Марія Мефодіївна дали по 2 мільйони. Але крім добрих справ були і не милосердні справи: із 490 жилих дворів 25 дворів 3 роки не дали грошей на церкву, 35 дворів 2 роки не давали грошей на церкву. На покриття церкви в 1995 році 132 двори не дали грошей. В більшості церква будувалася на кошти пенсіонерів та інвалідів. В цьому році село переживало Великі труднощі, по кілька місяців не одержували зарплати, затягувалася пенсія, тому населення жило за рахунок підсобного господарства та пенсії. А ціни на все підносилися, балон газу коштував 1300000 крб, 1 квт-год електроенергії 4500 крб. Правда ветеранам війни була знижкана 50 % до 75 квт на м-ць. Інвалідам війни давали безкоштовно 1 балон газу на рік та безплат-не користування електроенергією до 75 квт на м-ць. Пенсіонери одержували від 1500000 крб до 2000000 крб на м-ць, а інвалідам від 3500000 до 4500000 крб. В селі працювала неповно-середня школа, в якій навчалося 121 учень, в цьому році випущено 14 учнів, з яких 7 продовжують навчання, а 7 залишилися працювати в підприємстві 1 Травня. Як по всій країні так і в школі продовжува-вся кризовий стан, скорочувалися години, зменшувалася зарплата, на 2/3 забез-печувалася школа паливом, а вчителі зовсім не одержали палива. Вчителі про-ходили атестацію, з нашої школи три вчителі пройшли по першій категорії – це директор школи Лук’янов А.Л., завуч школи Калуцька Оксана І. та вчителька російської мови Пона Ніна М. Школа цього року працювала на самовиживанню – це збір металолому, вирощення на ділянках 9,5 т ц/буряків, які здали на цук-ровий завод, збирання шипшини, скорочення гуртків, окремих уроків. Учні школи на 90 % забезпечені підручниками, буквар коштує 118000 крб, підруч-ник – 16100 крб, зошит – 30000 крб, ручка стержнева 20000 крб. В школі була свояябібліотека з фондом 8636 книжок худ. л-ри та 4217 підручників та мето-дичної л-ри, якою безплатно користувалися учні та вчителі. В честь 50-річчя Перемоги над фашизмом учні школибіля “Пам’ятника Загиблим” посадили 38 поімено пам’ятних дерев, за числом ветеранів, що дожили до 50-річчя Перемо-ги. В селі працювала сільська бібліотека з фондом 12500 книжок. Бібліотекар-ша працювала напівставки. В селі працювало два магазини промтоварногоспо-дарський та продуктовий, в яких пусто навіть хліба не привозили, бо був доро-гий і ніхто його не брав. Існував напівзруйнований клуб в якому через скороче-ння кдрів не працювало кіно,завклубом працювала напвставки в клубі в суботу та неділюорганізовували танці. В селі продовжував працювати медичний пункт в якому цього року приступила до роботи наша односельчанка фельдшер Стре-плюк Ірина Савівна, її на допомогу ще осталася пенсіонерка Кондратюк Таміла Максимівна. Фельдшер Кондратюк Микола Григорович пішов на пенсію, але і надалі по можливості надає людям допомогу, коли до нього звертаються. В селі працювало поштове відділення яким керувала Венцковська Марія Мифодіївна із своєю дочкою Бранюк Леною Г. На пошті працювало три поштарі: Залісна Люба, Слабчук Ніна і Боднар Ганна. Поштове відділення обслуговувало с Стрі-льники і с Лопатинці. При відділенні працювала АТС, яка обслуговувала с Стрільники і с Лопатинці. В селі працювалафілія ощадбанку. Яка видавала  “Вавчери”. В цьому році з дорогізною на два села було виписано 5382 примір-ники газет і журналів. Ціна газет на півріччя коштувала “Сільські вісті” – 960000 крб, “Вінницька газета” – 900000 крб, районна “Шаргородщина” – 500000 крб, конверт коштував 11000 крб, лист в зарубіжжя /Росію/ - 29000 крб, телеграма за одне слово 2000 крб, посилка за 1 кг – 60000 крб. Автобус з райо-ну не ходив, один раз на тиждень ходив автобус з підприємства 1 Травня. Та-кож не працювала в селі баня, яка потребувала капітального ремонту. Внаслі-док промерзання землі до 1,5 м на деяких вулицях перестало працювати водо-постачання./Примітка грошові копюри не в купонах, а в крб./.

1996 рік. Це рік не став кращимза 1995 рік, так саме домінувала іноземна валюта. Коли в кінці 1995 року 1 долар коштував 179800 крб, а німецька марка 125000 крб, то в 1996 році 1 долар – 187700 крб, а німецька марка – 128500 крб, російський рубль – 29 крб. Почалися страйки шахтарів, вчителів, підвищилися ціни на енергоносії, на промислові товари, особливо на с/господарські машини: за один трактор типу МТЗ потрібно віддати 86 т зерна чи 142 т молока, або 32 т м’яса. За комбайн “Дон-1500” відповідно: 778 т зерна. 1288 т молока чи 199 т м’яса. Дорогі стали енергоносії: за 1 т бензину треба віддати 1,4 т зерна, або 2,5 т молока, 0,34 т м’яса. В лютому м-ці у зв’язку з відключенням України від ро-сійської мережі по всій Україні почали виключати світло по 4-5 разів на сутки, від чого почали виходити з строю телевізори, холодильники, телефони та інші електроприлади. 1 квт-година стала коштувати 6000 крб, 1 балон газу – 1300000 крб, 1 долар піднявся до 190300 крб. Увесь квітень і травень іде боро-тьба за прийняття КОНСТИТЦІЇ/капіталістичної чи соціалістичної/, було до п’яти проектів і насилу один з них 28 червня було прийнято і то в ночі. В якій перша стаття гласила: “Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціа-льна, правова держава”. Але не зважаючи на цю подію дальше знижувалося суспільне виробництво, загострювалася платіжна криза за енергоносії, зросла заборгованість по зарплаті по пенсії, які не виплачувалися по 2-3 м-ці, а в під-приємстві за цілий рік. Знизився життєвий рівень та купівельна спроможність населення України. Найбільше знизився обсяг промислових товарів на 3,1 %, машинобудування на 19,8 %, паливна промисловість на 5,5 %, а ціни на них пі-двищилися 12,5 %. Найменше зросли ціни на харчові продукти. На 1,1 % , але буханка хліба коштувала від 40 до 60 тисяч крб. 21-26 серпня відзначалося свя-то 5-річчя незалежності України, але не всі могли його з радістю відзначити вбільшості населення рішало проблеми як дальше жити неодержуючи по 2-3 м-ці зарплати і пенсії, якщо і одержували  то за першу половину 60 % . а 40 за другу. Економіка з кожним днем розвалювалювалася, життя людей стає не сте-рпним. Зазирнувши в магазин чи на ринок вітчизняних товарів як кіт наплакав, зате іноземних провалля, які екологічно не чисті і не якісні. В Уряді так і зали-шилися урядовці, які навязують хибну економіку, їм в цьому допомагають іно-земні радники. Особливо в цьому році прийшлося батькам, які мали дітей шкі-льного віку, щоб підготувати дівчинку до школи потрібно: ранець 1,5 мільйон, канцприлади 1,5 млн, блуза і сарафан 1,3 млн, куртка 3,3 млн, туфлі 1-2 млн, спорткостюм 2,2 млн, бант 200 тис, хустина 400 тис. Для хлопчика: штани 2,5 млн крб, кофта 4,5 млн крб, туфлі 1,2 млн крб, шапка 1,2 млн крб, канцприлади до 2 млн крб, отже щоб зібрати дитину до школи за самими скромними цінами потрібно  10-12 млн крб. 28 серпня підписаний Кучмою Указ “Про грошову реформу в Україні”, що починаючи з 2 вересня 1996 року провести в Україні грошову реформу і ввести в обіг Українську національну валюту ГРИВНЮ та її сотої частини копійки. 2 вересня Національний банк України випустив в обіг такі банкноти: 1, 2, 5, 10, 20, 50 та 100 гривні, розмінна монета: 1, 2, 5, 10, 25 та 50 копійок. Український крб обмінювався на гривню за курсом 100000 крб на 1 гривню. Обмін проходив з 2 по 16 вересня, з цього часу на Україні законним платижем є гривня.. Грошова реформа лише зменшила величину грошової оди-ниці в 100000 раз, а ціни, зарплата, пенсія, які були такі і залишилися. Старі ці-ни стабілізувалися і нам стало  леше дивитися на них хлібина вже коштує не 40000 крб, а 40 коп. Для покращення економічного стану України та поліпшити життя населення потрібно забезпечити всіх роботою, збільшити зарплати і пен-сію. При уведені гривні 1 долар коштував 1,74 гривні, а в грудні 1,885 гривня. Буханка хліба – 60 коп. була спраоба замінити виплати зарплати та пенсії на продукти харчування промислові товари, але ніхто не дав согласія. Верховна  Рада прийняла Закон “Про державні гарантії і порядок відновлення заощаджень громадян України”. Заощадження до 2 січня 1992 року відновлюються за 1 крб буде 1 гривня і 5 коп. Станом на 1 жовтня 1996 року. Решта заощаджень буде компенсуватись, але пізніше. Але все липа, ніхто про цей закон і не згадує, че-кають, щоб скоріше вкладники повмирали, вони, вони добре знають що всім вкладникам уже за 70-80 років. Пенсії так і продовжують виплачувати в грудні місяці виплатили 60 % за першу половину вересня. Всі закони внас лише на па-пері, а вдійсності нічого не робиться. Цього року дуже пригнічено нашого українського виробника, увесь ринок завалено товарами і продуктами, особли-во пострадало селянство, яке виростило гарний врожай картоплі та цукрових буряків, а комерсанти завезли з зарубіжжя 34000 т картоплі на суму 8 млн дола-рів, які пішли на нашій державі завезено велику кількість цукру, а наш лежить і спливає. Отак наші керівники держави “піднімають” економіку України.

В с Стрільниках на 1.1.1997 року було 496 дворів з населенням 1110 чл., з них 470 чол і 640 жінок. З них працездатних 397 чол, 400 пенсіонерів. В цьому році в селі народилося 18 дітей, 12 хлопчиків і 6 дівчаток. Одружилося в селі 12 пар, з них одна пара вибула. Померло в цьому році 30 осіб, 10 чол. і 20 жінок. В селі було 510 підсібних господарств розпорядженні яких було490 га землі/ого-роди/ з яких 260 га риллі і 18 га багаторічних трав і насаджень. В користуванні населення було 172 корови, 9 коней, 521 свиней, 6 овець, 54 козів. В селі було 5 особистих грузових машин, 19 легкових машин, 25 мотоциклів, 6 тракторів,400 газових плит та інші прилади, які за виключенням по 3-4 рази світла вийшли з строю. Населення нашого села об’єднане  в КСГП/колективне сільськогоспода-рське підприємство/ 1-го травня, головою якого був Хитрук Володимир Гр., бухгалтером Бондар Галина П., агрономом Маліцький Петро С.,бригадиром рі-льничим Ярема Ігор М., бригадиром тракторної бригади Залісний Володимир Д.,огороднім бригадиром Сеник Василь В., бригадиром садової бригади Волков Василь А. В підприємстві було 2126 га землі, з них 1737 ораної, 71 га саду, 206 лісу,, 20 га сіножаті, 10 га пасовиськ, 3,3 га ставків. Протягом року населеня за-ймалосярільництвом тваринництвом. В підприємстві працювало 397 чоловік, які виробили100355 трудоднів, орендаторів у підприємстві не було. На оплати працівитрачено 233000 гривнів і 135 т зерна. Зібрано зернових 15927 т з них: пшениці 9350 т, ярих 5724 т, ц/буряків – 3867 т. Продано державі зерна 349 т, ц/буряків 3873 т. На підприємстві була не достатня організована охороа вро-жаю, тому частина його уплила. Особливо соняшник, буряк, кукурудза, гречка. В зв’язку з появою в селі одноосібного транспорту появилися колгоспні “фер-мери”, тримають багато худоби, колять на рік по 2-3 кабанчики і все тримаєть-ся за рахунок підприємства, від чого страдають пенсіонери, інваліди, яким не стає на пайок, і от цього року насилу назбирали по 50 кг, вчителям-пенсіонерам не стало. В час перебудови були випадки “Прихватизації” /тракторці, машини, коні, інвентар, а голова к-пу Байдак М.М. зумів навіть колгоспну хату в якій жив/. Але в селі є такі, які своє чесною працею заслужили той чи інший вид транспорту, цього року таким тракторист Великий Іван Г.,  якому підприємство передало безкоштовно  колісний тракторець, якимвін працював свій трудовий стаж, дуже похвально для підприємства. Крім рослинництва КСГП займалося тваринництвом. У ВРХ було 627 гол. худоби, з них: 140 корів, 487 нетелів. Оде-ржано молока 312 т, продано 1832 цнт. В підприємстві було 218 шт свиней, з них: 48 свиноматок, 73 шт. коней, 70 бджолосімей. Для виконання с/господар-ських робіт в господарстві було: 25 трактори, з них 15 колісних і 10 гусеничних 5 комбайнів, один зних “Дон-500”, кукурудзяних комбайни, 2 силосних, 2 буря-кових, 1 гичкоріз. Для вирощення ц/буряків, починаючи від сівби і кінчаючи збиранням, підприємство придбало. Від німецької фірми “Кляйне” на викуп бу-ряковий агрегат. Для обслуговування в КСГП є 32 машини з них 2 УАЗи, авто-бус, молоковоз, бензовоз та пожарна машина, їх обслуговують 23 шофери, с/го-сподарські машини обслуговує – 40 механізаторів. За рік вироблено продукції на 1078 млн.гривнів, понесено збитку 189 тис гривнів. Втрачено на придбання техніки, на будівництво церкви – 3179 гривні. В цьому році на підприємстві працювали: млин, олійня, крупорушка, пекарня, яка забезпечувала, населення села хлібом по 50 коп. за хлібину. Продовжувалося будівництво церкви на роз-малювання картин в церкві витрачено 5000 гривнів. В цьому році парафію на-шої церкви обманом було захоплено автокефалістом попом Єднахом Петро Д. жителем м Жмеринки, який зірвав будівництво на 2 м-ці і при допомозі касира Гончарук Марія Я. ограбив церковну касу. Сам “Отець” Петро був великий ха-пуга за що був вигнаний із церкви і села, 7 січня 1997 року. Життя села, порів-нюючи з попереднім роком погіршало, працівники підприємства зовсім не оде-ржували зарплати, яку замінили печеним хлібом та продуктами. Пенсії пенсіо-нерам було виплачено лише за жовтень місяць, решта перенесено на 1997 рік, і то з поділом на дві частини, за першу половину м-ця – 60%, а за другу – 40 %. В цьму році пенсіонерам продано по 50 кг пшениці, вчителям зовсім нічого. Якщо похазяйнуємо 2-3 роки то не буде що привести на господарство, набли-жається голодомор-33. Балон газу коштує 13-15 гривнів, 1 квт енергії коштує 7,8 гривні. Ветеринам війни обходиться на 50 % дешевше, інвалідам війни до квт безкоштовно. Пенсія збільшилась по відношеню до попереднього року на копійки. В селі працювала неповносередня школа, в якій навчалося 116 учнів. В цьму році було випущено 23 учні, з яких 3 пішло навчатися в Ранянську сере-дню школу, 3 на роботу в підприємство, а решта блукає без навчання і роботи. Зарплату вчителів вибрали продуктами і товарами. Школа цього року працюва-ла на самовиживаню – це збір металолому, вирощено ц/буряка 0,5 га за що оде ржали500 кг цукру, допомогу спонсорів: Стрільницьке КСГП 1 Травня, Лопа-тинецьке КСГП ім Коцбинського та церковна община села Стрільник. Школа цього року забезпечена паливом крім учителів. В школі за рахунок КСГП 1 Травня організовано, безкоштовне одноразове харчування для всіх і вчителів. Школа має бібліотеку на 92240 худ. книжок та 4200 підручників та метод. літ., за підручники учні платять 20 % попередньої їх стоїмості. В селі працюютьна підставки клуб і бібліотека з фондом 12500 худ. книжок. В селі замість трьох магазинів, яка працює 4 продавці, якіпопарно по черзі ідутьу відпустку, за свій рахунок. Існує на півставки аварійний клуб, яким разом з кабаре організовує дискотеку та танці по неділях. Із жовтням-ця перестав працювати медичний пункт, завідуюча Стреплю Іра С, вийшла заміж і виїхала. По медичну допомогу подає фельдшер-пенсіонр Кондратюк М.Г. В Стрільники є заплановий медпра-цівник, але закінчує училище. В селі працювало поштове відділення, яке очо-лює Венцковська Марія М. У відділенні працює п’ять працівників. В цьому ро-ці було виписано 526 екзмплярів газет та журналів. Відділенням щомісяця ви-плачувалася пенсія в сумі 28936 грн. Листи внутрішні коштували 0,26 грн, за-рубіжні – 0,48 грн. Газети на півріччя коштували: “Сільсьські вісті” 9,9 грн, “Вінницька правда” – 7,87 грн, районна “Шаргородщина” – 3,5 грн. До складу керівництва входили: голова с/Ради Калкатин Василь О., секретар с/Ради Вол-кова Т.П., бухгалтер Шкільняк М.В. касир Пікула С.А. та землевпорядчик Се-менюк Олександр Й. В цьому році від підприємства працювала перукарня в якій працює шаша односельчанка Галузяк Любов В. При Стрільницькому пош-товому відділенні працювала АТС на 23 телефонні точки, які обслуговували с Стрільники і с Лопатинцітелофони цього року працювали з перебоями тому, що по 3-4 рази на сутки виключали електроенергію.

1998 РІК. Пройшов 6 рік Вільної України, а замість того, щоб продвинутись уперед, ми відстали на цілих десятки літ. Цей рік був ще гірший за попередній тому, що до політичних та економічних  негараздів добавилися природні умо-ви. Ціле літо ішли проливні дощі, залишилися цілі ділянки не обробленої землі, частина не просапаних городів, які позаростали бур’янами. А уряд, очолюва-ний президентом Кучмою замість того, щоб захищати життя народу, він у ньо-го відбирав роботу, а в Україні стало 1 мільйон безробітних, а тим, що працю-вали по 3 місяців не виплачував зарплати, так саме і пенсіонерам, задержували пенсії, які ділили на дві частини 60%-40%, внаслідок чого  внутрішній борг зріс до 4 мільярдів гривнів. Україні відбувалися страйки шахтарів, вчителів, відбу-валося пікетування Верховної Ради і Міністерства. На Україні зменшилася на-роджуваность на 9,1 чол на 1000, а смертність збільшилася на 15,5 чол, зросла злочинність, внаслідок чого загинуло 616,3 тисячі чол. 18 тисч дітей стали без-притульними, 50 тис підростків знаходяться на обліку в міліції, які робили кра-діжки. Уряд з Кучмою, замість того щоб захистити народ від голоду, холоду і злиднів, що охопило95 % населення, він позбавив його прав, моралі і життя. Але не дивлячись на таке становище селяни України, які не одержували по 2-3 роки зарплати, прикладали всі зусилля, щоб зберегти с/господарство і забезпе-чити народ України продуктами харчування. Газета “Сільські вісті” кинули клич  “З миру по гривні” на будвництво комбайнів”Лн” і “Славутич”. На зібра-ні гроші було побудовано перші комбайни,які взяли участь у збирані врожаю 1997 року. А Уряд, замість того, щоб виділити 50 мільйонів грн на будівництв-но вітчизняних комбайнів закупив втридорого іноземні “Джон-Діри” та “Домі-нанти”, які за збирання врожаю, з селян здерли останю шкіру, беручи не від на-молоченого зерна, а від гектарів. Внаслідок чого Україна, яка була житнецею всієї Російської імперії опинилася перед загрозою продовольчої кризи. Кучма ізсвоїми міністрами Саблуком і Карасиком узялися за ліквідацію колгоспів, па-юванням та “кілковізацію”. Пошті в усіх колгоспах пройшло паювання землі, а в Західних областях пройшла “кілковізація”, роздача землі в натурі, частина з них приєдналася до фермерів, до військових підприємств. Почали утворюва-тись приватні підприємства “ПОП”, тут орендатор з пайовиками на кілька років з щопайовиками платить грішми, а частину зерном. Для обробітку землі орен-датор залишає собі певну кількість людей, а решта пайовиків може жити на орендні платі, або глядіти собі роботу в іншому місті. Частина колгоспів так і залишилися в КСГП. У зв’язку з таким становищем на Україні, рік 1997 кінчив-ся плачевно, частина землі не засіяні, позаростали бур’янами, багато врожаю було не зібрано особливо буряків, які привіяв сніг. В цьому році 8 заводів не працювало, бо не було сировини, решта працювали напівпотужності – це завда-вало великої шкоди заводам і селянам, не було ні грошей, ні цукру. Основною силою на Україні  залишився долар з підвищенням його над нашою гривнею зразу підвищувалися ціни ринку, протягом року 1 долар коштував 1,5 – 1,8 гри-вні.

В с Стрільниках на 1-І 1998 року було 496 дворів, з них 490 господарств, в яких проживало 1118 осіб населення, з них 470 чол. і 648 жінок, з яких праце-здатних 187 чол. і 72 жінки, які виробили828210 людино-дні. В цьому році в селі народилося 20 дітей, з них 12 хлопчиків і 18 дівчаток. Одружилося 8 пар, які залишилися жити в селі. Цього року в селі померло 22 особі, з них 12 чол. і 10  жінок. В селі було 490 підсобних господарств, у яких було 330,9 га землі/го-роди/, з них 266,8 га орної і 18 га багаторічних насаджень. В користуванні насе-лення 196 шт ВРХ, з них 170 корів, 10 коней, 458 шт свиней, 54 козів та інших домашніх тварин. В селі було особистих 8 грузових машин, 30 мотоциклів, 4 трактори, 398 газових плит,25 телефонів, телевізорів та холодильників зменши-лося, взв’язку з виключенням світла, а справляти немає кому і нема за що ремо-нтувати. Населення села одержало земельні паї по 3,74 га на душу, але і надалі залишилося у КСГП ім 1 Травня, головою якого був Хитрук Володимир Гр. В підприємстві було 226 га землі, з них 1355 ораної землі, 71 га саду, 206 га лісу, 83 га сіножаті, 10 га пасовиськ, 3,3 га ставків. Протягом року населення працю-вало в рільництві і тваринництві. В КСГП трудівниками вироблено 82827 лю-дино-дні, яким яким виплатили 20000 грішми та зерном на суму 70000 гривнів, середня зарплата в місяць 84,32 гривні, підприємство заборгувало перед праці-вниками на 5 місяців. Цього року зібрано зернових 15673 цнт, ц/буряків 16466 цнт. Продано державі зерна 10531 цнт, ц/буряків 15921. Вироблено продукції на суму 7306 гривнів, збиток 614 тис гривні. Наше КГСП по району зайняло передостаннє і останнє місце. Зернових з га по 17 цнт, пшениці – 25,4 цнт, яч-меню – 18,1 цнт, гороху – 12,2 цнт, гречки – 2,9 цнт, кукурудзи – 5,4 цнт, соня-шника – 1,5 цнт, ц/буряків – 63 цнт, кормові буряки 5 цнт, овочі 102 цнт, куку-рудза /стебло/ на силос – 350 цнт, взв’язку збільшенням особистого транспорту збільшувалося кількість “колгоспних фермерів”, які забезпечили всім і в дода-чу одержали пайок, а пенсіонери за свій пай одержали по одному центнерови суржку за який з пенсії вирахували 25 гривні, отакий розрахунок на зданий в оренду пай. А за здану в оренду землю, пенсіонери повинніодержати: зерно, паливо, гроші все, що потрібно для життя. А вчителям-пенсіонерам не виділи-ли земельних паїв і не продали зерна, ніби вчителі не працювали на селі. Ц/бу-ряки не дали зібратичленампідприємства вручну і привіяло снігом. Крім ріль-ництва у КСГП займалися тваринництвом. В підприємстві було: 518 штук, з них 140 корів 378 нетелів, продано молока – 582 цнт, 808 цнт м’яса. В підпри-ємстві було 130 штук свиней, з них 40 маток,  41 штука коней, 70 сімей бджо-лів. Для виконання с/господарських в підприємстві було 18 колісних трактори і 10 гусеничних, але вбільшості з них потрібен капітальний ремонт. Було в підп-риємстві 4 зернових комбайни, один з них “Дон-500”, 2 кукурудзяних, 2 силос-них, один буряковий і 1 гичкоріз. Було придбано німецький агрегат для посівів та збирання ц/буряків. В господарстві було 38 автомашин, з них 34 грузових і 4 легкових, обслуговувало їх 30 механізаторів і 35 шоферів. В число машин вхо-дять: автобус, молоковоз, бензовоз та пожарна машина. Закуплено трактор і погрущик, на що витрачено 67000 гривнів. Витрачено на будівництво церкви 4904 гривні. На підприємстві працював млин, крупорушка, олійня та пекарня. Забезпечила хлібом село по 50 коп за буханку, а працюючим давали врахунок зарплати. Після вигнання “Отця” Петра, парафію зайняв отець Анатолій /Паро-венко Анатолій Степанович/, який закінчив внутрішнє оформлення церкви і став її постійним керівником. 9 жовтня церква була освячена, яка носила зараз носитиме ім’я Івана Богослова, пристольний празник щорічно відзначається 9 жовтня. Всім пенсіонерам, що працювали у соц. сфері/вчителі, медики і інші/ не одержали ні паю, ні зерна, які нібито не були населенням села. А більшість учителів-пенсіонерів є місцеві жителі, які разом з батьками організовували кол-госпи, працювали в ньому, а решту свого життя присвятили школі, а їх на ста-рість лишили допомоги. В попередньому році я писав, якщо попрацюємо так в 1997 р. то не буде що привезти до комори, так і сталося, що цього року крали хто скільки міг і в комору не було, що везти /кукурудза, просо, гречка, соняш-ник, буряк/, а решту привіяло снігом і весною приорали. По врожайності по ра-йону опинилисяна останньому місці. Пенсія і зарплата не збільшилася, а послу-ги збільшилися: балон газу 15 гривнів,1 квт енергії – 8 коп. ветеранам війни 50 %, інвалідам війни газ і енергія безплатно, газу один балон на рік. В селі пра-цювала неповносередня школа, у якій навчалося 103 учні, з яких випущено уч-нів, з яких 3 пішли вчитися Рахнянську середню школу, без навчання і без ро-боти. Школа жила на самовиживанні, збір металоломута вирощуванню ц/буря-ків на 0,5 га та допомозі спонсурів КСГП ім 1 Травня і Коцюбинського. Школа забезпечина паливом. За рахунок спонсурів в школі організовано одноразове харчування, безплатне для учнів та вчителів. При школі є бібліотека з фондом 12310 книжок. В селі працював продуктовий магазин і буфет. Напівставки пра-цював клуб в якому по неділях працювала дискотека. Працював медичний пункт, в якому працював фельдшер Стреплюк Іра та акушерка Кондратюк Та-міла. В селі працювало поштове відділення, де працювало5 працівників, яких очолювала Венцковська Марія. В цьому році було виписано 490 газет і журна-лів. Відділення обслуговувало 620 пенсіонерів, які одержували 28544 гривні в місяць. Газетина півріччя коштували: “Сільські вісті”, “Вінницька” 7,85, район-на 3,50 гривня. При поштовому відділенні працювала АТС, яка обслуговувала села Стрільники та Лопатинці, працювала станція з перебоями, бо виключали енергію. В селі і на підприємстві панувало безладдя, не було ні порядку, ні ди-сципліни, хто що хотів те і робив, були кражі, було вбито призивника Шелевея Михайла.