Село в 60-х роках 20-го століття

                   Голова об’єднаного колгоспу ім. Щорса був призначений Сірук Пе-тро Якович. Сірук П.Я. найвище підняв дисципліну, показники і дохід колгоспу за всі роки його існування. При ньому дохід колгоспу становить 2805302 крб. Він видав колгоспникам 400г. хліба на трудодень. За три роки головування він подував: дитячі ясла, столову, медичний пункт, дім для спеціаліста с/г, баню, висипав дорогу з твердим покреттям до траси, в с Лопатнцях побудував буди-нок культури і складав документацію на будівництво будинку культури в с Стрільниках. Але в зв’язку з переходом нашого села з Тульчинського району, Сірука Петра Яковича забрали в Тульчинський район. В цей час разом із Сіру-ком працювала бригадиром комплексної бригади молодий спеціаліст Костру-бей Ольга Михайлівна. Вона з 1949 року працювала в колгоспі ланковою і як краща ланкова і була послана на навчання в трьохрічну школу голів колгоспу, яку вона успішно закінчила в 1952 році. Здобувши агрономічну освіту і вона ще більше поріднилася із земленю. В 1962 році на зборах колгоспників її оби-рають бригадиром комплексної бригади. Протягом п’яти років своєї роботи в бригаді вона добилась високих врожаїв зернових, які давали по 20ц. З га., пше-ниця по 36ц. З га. цукрових буряків накопували по 267-280ц.з га. Крім своєї основної роботи Ольга Михайлівна виконула громадську роботу. Жінки нашо-го колгоспу обрали її головою жіночої Ради, де вона заслужила честь бути де-легатом на Всесоюзній нараді сільських голів жіночих Рад в Москві. За високі показники в бригаді та за активну участь в громадському житті села Ольга Ми-хайлівна була удостоєна високої честі бути делегатом ХХІІІ з’їзду КП України.

                  

 

                            В 1960 році 30 березня і 2 квітня були зібрані збори колгоспників, на них пропонували перетворити колгосп ім. Щорса в радгосп. Колгоспні збори відхилили цю пропозицію.

                            Починаючи в 1950 році і по 1963 рік і селі йде інтенсивне бу-дівництво громадських приміщень та власних будинків колгоспників. В ці роки в с. Стрільниках колгоспниками побудовано нових кам’яних будинків, критих жерстю та шифером – 51, дерев’яних, критих жерстю та шифером – 70.

                            Починаючи з 1951 рік в колгоспі побудовано 24 будинки з них:

 

1951

1952

1954

1955

1956

1957

1958

1959

1960

1962

К-сть збуд

1

5

2

1

1

1

7

1

2

3

На суму

10067

69764

57491

15045

2915

2200

79012

218

11677

20008

 

 

                            Всього за ці роки побудовано на суму 268397крб. В 1963 році побудовано в селі дитячі яслі на суму 6232 грн. та родільний будинок на суму 7175 крб.

                            В колгоспі збільшилася кількість тракторів сільськогосподар-ських машин, транспортних та інвентаря.

 

                            Коли в 1958 році було закуплено машин і інвентаря на суму 35475 крб. /то в 1962 році сума закуплених машин становить 125532 крб.

 

                            Почала рости і економіка колгоспу:

 

1958

1959

1960

1961

1962

Зібрано зернових в цнт.

11210

24925

17704

27156

35087

Тракторів у переводі на 15 – ти сильні шт.

14

22

22

26

28

Корів

126

244

181

252

289

Надоєно молока в цнт.

176,7

425,8

321,8

296,5

437,2

Свиней

540

1225

1130

1312

1008

Грошовий дохід

143193

283397

227652

269555

427088

 

 

                            В 1962-63 рр. йде посадка саду, якою керує комсомольський вожак, він же і садовод Фокт Е.А.

 

                            Коли в 1958 році в колгоспі було 6 га саду, то в 1963 році йо-го посадили 117 га. В селі працює дві бібліотеки: шкільна з фондом 2195 кни-жок, та сільська з фондом 6024 книжок. Коли в 1949 році в селі виписували не більше 10 чоловік газети то в 1963 році кожен двір виписує по кілька примірни-ків газет та журналів. Всього в селі на 1963 рік виписано газет 1036 і журналів 520.

                            В селі відкрито поштове відділення. Для обслуговування населення в селі побудований і відкритий 12 серпня 1962 сільмаг.

 

                            Після історичних рішень ХХІ та ХХІІ з’їздів КПРС в селі утворено жіночий комітет, товариський суд, громадський контроль. Всі ці організації утворені на громадських началах і служить для виховання людини комуністичного суспільства.

                            Колгосп імені Щорса не сеціалізований і займається зерновим господарством і тваринництвом. Колгоспники колгоспу імені Щорса включившись в соціалістичне змагальне змагання на честь 50-річчя Великого Жовтня домоглись таких успіхів:

                            В 1967 році валовий збір зернових становить 33,328 цнт., в середньому по 21,2 цнт. з га, цукрового буряка 90 тис.цнт. по 200 цнт. за га. Грошовий дохід колгоспу за 1967 рік становить 697,550 грн. По тваринництву колгосп налічує 2789 голів з них ВРХ 895, свиней 1428, овець 294, коней 170, волів – 2, також колгосп має бджільництво, що складається 76 сімей.

                            В 1967 році надоїно 690 цнт. молока що припадає на одну фуражну корову 2110 кг.

 

                            В 1967 році в колгоспі працює 14 спеціалістів с/г, що мають вищу освіту, в колгоспі 81 механізатор, з них: 46 трактористів, 15 комбайнерів 20 шоферів.

                            Колгосп у своєму користуванні має 4007 га землі, з неї 2823 га орної, 23 трактори, 8 зернових комбайнів, 3 кукурудзяних комбайнів, 6 бурякових комбайнів, 17 грузових автомашин, 2 легкових автомашини.

 

                            В селі працює, крім спеціалістів с/г, 18 вчителів, 4 медпрацівники, 3 продавці. Село, на день 50-річчя Жовтня складається з 615 дворів в яких проживає 1879 чоловік.

 

                            Трудящі села в своєму розпорядженні мали сільську бібліотеку з фондом книжок 6432, шкільну з фондом 435 книжок, понад 50 телевізорів, понад 100 шт. радіоприймачів.

 

                            Трудящі нашого села виписують і одержують 2715 газет та журналів.

 

                            В колгоспі не має бригади комуністичної праці, але в селі є Герой Соціалістичної праці це ВЕРЕС Віра Яківна /Пікула Віра Яківна/.

 

                            ЇЇ Указом Президії Верховної Ради СРСР 13 квітня 1948 року присвоєно “Героя Соціалістичної праці” з врученням її ордена “Леніна” і “Золотої зірки”. Цієї нагороди вона була удостоєна за вирощення в 1947 році пшениці по 35,2 цен. З га на площі 10,5 га Стрільницькому відділені радгоспу.

 

                            1964 році в зв’язку із сторіччям народження видатного пись-менника реаліста, революційного демократа Михайла Михайловича Коцюбин-ського, наш колгосп ім. Щорса було переіменовано в колгосп ім. Коцюбинсько-го.

 

                            В цьому році одержала орден “Леніна” за вирощення маточ-ного буряка ланкова Левченко Ганна Панасівна. Зараз нагороджені працюють в колгоспі ім. Щорса. 31 грудня 1965 року Указом Президента і Верховної Ради СРСР була нагороджена орденом “Знак Почета” за вирощення цукрових буря-ків в кількості 350 цнт. з га. ланкова Галуза Надія Федорівна, 30 грудня 1965 року нагороджена медаллю “За трудову доблесть” ланкова Евгенія Антонівна за вирощення цукрових буряків в кількості 265 цнт. з га. 22 березня 1966 року була нагороджена орденом  “Трудового Красного Знамени” свинарка Сеник Олександра Захарівна за вирощення по 23 ділових поросят від кожної закріпле-ної за нею свиноматок.

 

                            Все життя та діяльність села очолює партійна організація, яка налічує 20 комуністів, її допомагають депутати сільської Ради в кількості 32 членів, комсомольська організація в кількості 50 членів та профспілка працівників освіти – 20 чол.

 

                            В 1968р. в колгоспі ім. Коцюбинського нараховувалося 922 двори з населенням 1744 чол. з них 530 чоловік і 714 жінок. В цьому році в с. Стрільники і Лопатинці народилося 24 дітей. Колгосп у своєму користуванні мав 3179 га. с/г угідь. З них 2841га. ріллі, з цієї площі було засіяно 1531га. зер-новими і 445га. цукровими буряками. Колгосп цього року зібрав зернових по 11,5ц. з га. а пшениці по 29,6ц, цукрових буряків по 357ц. з га. Валовий збір зе-рнових становить 21768ц, а ц/буряків 160109ц. Всі с/г роботи в колгоспі були механізовані, на полях колгоспу працювало 19 тракторів, 8 зернових комбай-нів, 3 – бурякових комбайни, 3 кукурудзяних комбайни, їх обслуговує 15 ванта-жних машин. В колгоспі крім рільничого господарства розвивалося тваринниц-тво, яке нараховувало 915шт. великої рогатої худоби з них 344 корів, 1163 сви-ней, 194 овець,185шт. птиці. В цьому році одержали по 36,4 ц м’яса 231 ц. мо-лока, 5,4 тисячі яєць. Колгосп здав державі 5876 ц зерна, 161109 ц ц/буряків, 801 ц. м’яса, 640 ц молока. Дохід колгоспу становить 194940крб. Колгоспниками вироблено 192425 людино-дні, на кожний людино-день видано по 2,25 крб. середня заробітна плата колгоспника становила 571крб. на рік. В цьому році кращих успіхів, по вирощуванню ц/буряків добилися ланки: Багрій Є.А. яка виростила по 468ц. на кожному гектарі, Баламут К. по 390ц. за га та Петраченко О.Г. 382ц.га. Добрих успіхів домоглися доярки Кострубей М., Во-рошилович Т., та Верес Г., які надоїли по 2300-2700кг. молока на кожну коро-ву. В цьому році в селі побудовано продуктовий магазин. В селі протягом року побудовано і перекладено до 80% кам’яних будинків колгоспників, які покриті шифиром або бляхою. Колгоспники села для свого обслуговування мали 2 мо-тоцикли, 20 велосипедів, 3 газових плити, 20 радіол і 15 телевізорів. До послуг населення в селі працювало дві бібліотеки сільська з фондом 2045 книг і шкіль-на 931 книга.

Всі діти шкільного віку навчалися у восьмирічній школі, яка нараховува-ла 235 учнів їх навчали 17 вчителів з вищою і середньою освітою. Крім денної школи в працював консультпункт Шаргородської середньої заочної школи де навчалося без відриву від виробництва 50 юнаків та дівчат, з яких 12 чоловік цього року закінчили школу і одержали атестати зрілості. В селі прювало три магазини: промтоварний, продовольчий і господарський. До послуг населення в селі працював клуб в якому демонструвалися кінокартини. В селі не було не-письменних, тому все населення виписувало періодичну пресу, було виписано 485 газет і 210 журналів. В селі медичний пункт з родильним відділенням де працювало три медпрацівники.

1969 р. В цьому році по с. Стрільниках і с. Лопатинцях нараховувалося 917 дворів з населенням 1128 чоловік з них 484 чоловіків і 644 жінки. В с. Стрі-льниках народилося 16 дітей: 10 хлопчиків 6 дівчаток. Із 3169 га земельних угідь 1471 га було посіяно зернових і 450 га ц/буряками. З кожного га зібрано зернових по 23,3 цнт., а пшениці по 40 цнт. з га. Валовий збір зернових стано-вив 33601 цнт., а ц/буряків 97770 цнт., що дало врожайність 210 цнт. з га. Всі с/г роботи виконували 15 тракторів, 9 зернових комбайнів,7 бурякових і 3 куку-рудзяних на обслуговуванню їх було 15 автомашин. Від рільничих бригад не відставали і тваринники, на кожну з 386 корів надоєно 2175 кг молока, крім ВРХ колгосп мав 1285 свиней, 316 овець і 1462 шт. птиці. Колгосп продав дер-жаві 15664ц. зерна 95770ц ц/буряків, 750ц м’яса, 713ц молока. Валовий дохід колгоспу 166955 крб. В цьому році колгоспниками вироблено 151616 людино-дні, на кожний людино-день нараховано по 2,57крб. зарплата колгоспника ста-новила 561крб. В селі працювала восьмирічна школа в якій навчалося 243 учні. Крім денної школи працював консультпункт заочної школи, в якому навчалася молодь без відриву від виробництва, в цьому році одержали 15 атестатів про за-кінчення середньої школи. До послуг населення працювало дві бібліотеки: сіль-ська з фондом 2500 шт. книг шкільна – 1250 книжок. Цього року населення се-ла виписало 545 газет і 300 журналів. В селі працювало три магазини: промто-варний, господарчий і продуктовий. В селі був медпункт з родильним відділе-нням. Населення всвоєму користувані мало: 3 мотоцикли, 30 велосипедів, три газових плити, 28 радіол, 20 телевізорів.

В 1969 році була уведена нова обрядність одруження: обрядовий старос-та зустрічає з хлібом молодих, які проходять в приміщення клубу, де по висте-линній дорожці ідуть на сцену. На сцену виходить обрядовий староста вітаєть-ся з ними і звертається до них: – Дорогі Ольга і Іван! Щойно ви вступили на стежку, яка веде вас до весільного рушника. А в народі кажуть: на рушник стати, на все життя друга мати.

Тож подумайте в останнє чи добре ви перевірили свої почуття, чи пере-конані, що будете вірними друзями одне одному на все життя. Чи все зважили, все продумали ти Ольго? “так”. Відповідає молода. Чи все зважив, все проду-мав ти Іване? “так” відповідає молодий. Весільні батьки стелять рушник. Обря-довий староста: “Дорогі наречені! Прошу вас стати на весільний рушник, молоді стають. Дружба і дружка стають по боках обличчям до молодих. Грає музика, обрядовий староста бере на тарільці перстні і говорять: “вручаю вам ці обрядові перстні. Обручіться ними, хай вони будуть символом вашого сімейно-го щастя і єдності. В них немає ні початку, ні кінця. Хай таким же не скінчен-ним, осяяним буде ваше кохання на все життя”. Молоді одне одному надівають перстні на праві руки.

Обрядовий староста звертається до молодих: запрошуємо молодих скрі-пити Акт, котрим держава узаконює ваш шлюб, а вас дружко і дружбо, засвід-чити народження нової сім’ї. Весільна мати згортає рушник. Обрядовий старо-ста звертається до молодих: “Шановні Ольга та Іване! Іменем Української Ра-дянської Соціалістичної республіки проголошує Вас подружжям – єдиною сі-м’єю. З цієї хвилини все для вас стає спільним: праця, турбота, мрії, радощі і навіть горе. Тож для початку, як водиться з давніх давен випийте цей спільний келих вина. Молоді по половині випивають. Обрядовий староста бере свідоцт-во про одруження, вручає його молодим і говорить: “Благословляю Вас і вру-чаю Вам свідоцтво про одруження. Бережіть його як найдорожчий документ сі-м’ї Вашої визнаної державою. Бо людський вік, що календарний рік має чотири пори року, перша – молодість, весна все цвіте приходить кохання, друга – це красне літо, людина у розквіті сил трудиться на благо своєї Батьківщини, своєї сім’ї, ростить дітей, третя – золота осінь, коли за невтомну працю до людини приходить визнання її заслуг і шана народу, четверта – це зима, настає старість, людина жадає тепла. І це тепло дають її діти, онуки, друзі, Радянська влада. Хай всі пори вашого життя будуть щасливі і плідними. Спасибі матері  батько-ві, що нашого звичаю не забули, своїх дітей тому звичаю навчали. Молоді ни-зько вклоняються обрядовому старості, своїм батькам і всім людям що є в залі. Обрядовий староста звертається до молодих: “В добрий час, на довгий вік, на щастя! Молоді сходять в зал де їх поздоровляють рідні та друзі. Молоді ідуть до пам’ятника загибли воїнам села і кладуть біля нього живі квіти чи вінок. Музика в цей час виконує пісню “Степом, степом”.